З «Баїя» динамівці зустрілися 28 червня і виграли 3:1. Дубль оформив Михайло Коман, ще один гол забив Сергій Коршунов. Однак ще більший ажіотаж викликав приїзд на матч 8 липня до Києва іменитого «Васко да Гама», який здійснював світове турне і на шляху до Радянського Союзу провів ряд товариських спарингів у США та Європі. Зокрема, «Васко» обіграв найкращу на той момент команду Європи, переможця перших в історії розіграшів Кубка європейських чемпіонів (1955/56 і 1956/57) - мадридський «Реал» (4:3). А з тим же «Баїя» «Васко» розібрався легко і невимушено, забивши співвітчизникам дев'ять м'ячів у двох матчах.
За місяць «Васко да Гама» побував у Парижі, Мадриді, Копенгагені, Буенос-Айресі, Лісабоні, Римі, Монтевідео, Стамбулі, Нью-Йорку, Амстердамі й провів десять товариських матчів, здобувши перемоги у всіх десяти: «Португеза» (Бразилія) - 9:0, «Баїя» (Бразилія) - 5:0 і 4:0, «Расинг» (Париж, Франція) - 3:1, «Реал» (Мадрид, Іспанія) - 4:3, «Атлетик» (Більбао, Іспанія) - 4:2, «Валенсія» (Іспанія) - 3:1 і 2:0, «Барселона» (Іспанія) - 7:2, «Бенфіка» (Лісабон, Португалія) - 5:2. Київське «Динамо» було першою командою з СРСР, з якою зустрівся клуб з Ріо-де-Жанейро в рамках всесвітнього турне.
Наводив жах на всіх суперників і склад однієї з найкращих команд Південної Америки. Гравці збірної Бразилії Белліні, Пауліньо, Роберто, Пінга. Останній з них, учасник ЧС-1954, вийшов на поле у київському матчі. Також проти динамівців зіграли Орландо і Вава, які рівно за рік стануть чемпіонами світу, здобувши перший Кубок світу в історії Бразилії. До слова, Белліні, який на поле не вийшов, був капітаном тієї збірної.
Ажіотаж навколо матчу в Києві був неймовірний. У день гри квиток на Республіканський стадіон імені Хрущова (нинішній НСК «Олімпійський»), дістати вже було неможливо. Був повний аншлаг. На підступах до стадіону творилося щось неймовірне. Навіть щасливим власникам квитків важко було пробитися до трибун. Атмосфера навколо гри нагадувала справжнє свято, торжество. Перед початком зустрічі київські футболісти вручили гостям букети квітів.
«Футболісти «Васко да Гама» з'явилися на полі ошатні, немов збиралися на спортивний бал. Шовкові яскраво-зелені сорочки зі світлою смугою навскоси через груди. Вона нагадувала перев'язь. На ногах смугасті гетри. Білі труси облямовані зеленою смужкою. Наша звичайна форма на тлі цієї здавалася буденною і бідною, хоча вона нам завжди дуже подобалася. Та й взагалі-то зовні ми програвали бразильцям: ті здавалися сильнішими та здоровішими за нас. Розминка гостей буквально потрясла серця любителів футболу. Спершу вони фотографувалися, а коли взялися за м'ячі, то показали таке жонглювання, якого ми не бачили навіть у гравців «Байї»
- так описував свої спогади учасник того матчу Олег Макаров у своїй книзі «Воротар».До слова, подібний елемент футбольної форми - діагональну смужку на футболці кияни, можливо, запозичили саме у бразильців. І цей елемент, можна сказати, приніс нашій команді удачу, з'явившись на динамівських футболках якраз у тому сезоні, коли «Динамо» здобуло перше в історії чемпіонство - в 1961-му.
З перших хвилин «чарівники м'яча» зачарували київську публіку своїм технічним арсеналом і вмінням віртуозно поводитися з м'ячем. Їх стиль гри був чимось новим, раніше небаченим ні для глядачів, ні для самих київських футболістів. Тому на початку зустрічі господарі поля переважно оборонялися, стримуючи різноманітні атаки бразильців. «Красиво, дуже красиво, точно і коректно грають футболісти «Васко да Гама», - писали газети тих часів у звіті про матч. - «Користуючись короткими передачами, вони подовгу тримають м'яч у себе, часто штурмують ворота киян. Особливо віртуозні бразильські нападники Орландо, Сабара, Лівіньо. Виконуючи роль так званих «блукаючих форвардів», вони дуже часто проходять поле і наближаються до воріт динамівців. Але все-таки, яким би сильним не був напад гостей, захист господарів поля нездоланний. Голубєв, Попович, Єрохін. Це вони розбивали протягом першого тайму всі спроби гостей взяти ворота киян. Прекрасно грав і півзахисник Войнов, якого можна сміливо назвати душею атак київського «Динамо». Уже в кінцівці першої половини зустрічі динамівці освоїлися і діяли сміливіше, відповідаючи гостям своїми вельми небезпечними атаками.
Переломним став другий тайм. З перших же хвилин кияни сміливо йдуть в атаку і відкривають рахунок завдяки голу-шедевру у виконанні Войнова, який влучив у ворота Еліо блискучим дальнім ударом. Згадує Олег Макаров:
«У перерві ми вже вийшли зі стану морального шоку, який вразив нас волею реклами. Слів немає, бразильці - майстри. Але боротися з ними можна, і навіть успішно. Другий тайм був повністю нашим. Ще деякий час рахунок був нічийним. Але ось стрімкий прохід по краю Віктора Фоміна закінчився несподіваною передачею вправо і назад, в поле, де вже набирав швидкість Войнов. Не забарився блискавичний удар без будь-якої підготовки, і на табло з'явилася перша одиниця. Хоча від Войнова до воріт було добрячих 35 метрів, воротар навіть не встиг зреагувати на цей удар - така була його сила.
На секунду стадіон онімів. Глядачі не могли повірити своїм очам. Такий удар, з такої дистанції, такий гол! І кому? Одній з найсильніших команд Бразилії!... Потім все загриміло, загуркотіло. Кияни так голосно вітали наш успіх, немов ми виграли звання чемпіонів країни».
Натхнені цим успіхом, динамівці знову кидаються в атаку, і вже за дві хвилини Терентьєв після скидки головою від Каневського з меж штрафного майданчика відправляє другий м'яч до сітки воріт бразильців. А ще через кілька хвилин Каневський завершує свій блискучий сольний прохід третім голом.
Програвати з розгромним рахунком імениті бразильці не могли собі дозволити. Вони знову заволоділи ініціативою і все-таки зуміли забити м'яч престижу у самій кінцівці зустрічі. Однак на настрій київських любителів футболу цей гол, автором якого став Вальтер, звичайно, зовсім не вплинув.
Враженим блискучою перемогою динамівців був і президент «Васко да Гама» Едгар Кампос:
«Ми не очікували, що вже в першому матчі в Радянському Союзі зустрінемо таких сильних суперників. Київське «Динамо» - безумовно, команда високого міжнародного класу. Вона може успішно грати з будь-якими, навіть найсильнішими зарубіжними суперниками. Нас вразила величезна фізична витривалість ваших гравців і не менш високий темп, у якому ваш дружній колектив провів увесь матч. Якщо господарі поля не переважали нас у техніці, то їх фізична підготовка була просто феноменальною, а тактика - значно раціональнішою, ніж наша. Все це і стало причиною першої поразки «Васко да Гама» під час цієї гастрольної подорожі. Я можу лише привітати киян - безумовно кваліфікованих знавців футболу - з такою чудовою командою!»
Міжнародний товариський матч
«Динамо» (Київ, СРСР) - «Васко да Гама» (Ріо-де-Жанейро, Бразилія) 3:1 (0:0)
8 липня 1957. Київ. Республіканський стадіон ім. М. С. Хрущова. 55000 глядачів.
Арбітр: Джон Келлі (Англія).
«Динамо»: Макаров; Єрохін, Голубєв, Попович, Войнов, Юст, Каневський, Терентьєв, Коротков (Граматікопуло), Коман, Фомін.
«Васко да Гама»: Еліо; Даріо, Віанна, Лаерте, Орландо, Ортунья, Сабара, Лівіньо, Вава, Вальтер, Пінга.
Голи: 1:0 Войнов (49), 2:0 Терентьєв (51), 3:0 Каневський (54), 3:1 Вальтер (82).