- Міккель, розкажи, чим займаєшся під час карантину.
- Протягом карантину я багато тренуюся та гуляю з собаками - тепер у мене їх два. Але, звісно, хочу повернутися до звичних тренувань якомога швидше.
Стараюся урізноманітнити рутину різними способами: дивлюся багато фільмів, частіше прибираю у квартирі та вивчаю російську мову. Зараз я вже розумію майже все, але говорити російською мені складно. Ця мова зовсім не схожа на данську та англійську, тому це нелегко. Але, гадаю, з часом і практикою зможу розмовляти.
- Ти їздиш тренуватися на базу?
- Так, буваю там майже щодня. Але сумую за одноклубниками, не хочу тренуватися там один, хотілося б разом із усією командою та тренерами готуватися до матчів. Однак навіть такі вилазки на базу - це краще, ніж нічого, тому я намагаюся максимально використовувати таку можливість.
- Які вправи ти виконуєш, як удається підтримувати фізичну форму в нинішніх умовах?
- У мене є велотренажер, спеціальні м’ячі для фітнесу. А на базі я бігаю та займаюся з м’ячем. Це така подвійна стратегія: важливо як виконувати бігові вправи - бігати і на довгі, і на короткі дистанції, з різними інтервалами, так і якомога більше займатися з м’ячем. Тому що одна справа - це підтримання фізичних кондицій, а зовсім інша - збереження футбольних навичок.
Я пропустив останню гру перед карантином через травму, тому можна сказати, що ця пауза виникла для мене вчасно. Зараз я вже відновився після пошкодження.
Наразі від розповсюдження коронавірусу в країні залежить, коли ми зможемо відновити командні тренування та продовжити сезон. Ми маємо сприймати цю ситуацію серйозно. Якщо будемо дотримуватися правил карантину, то мінімізуємо час, протягом якого він триватиме.
- Підтримуєш контакт із тренерами “Динамо”?
- Так, ми спілкуємося і з головним тренером Олексієм Михайличенком, і з рештою тренерського складу, нашим тренером із фізпідготовки. Наприклад, Михайличенко дзвонив мені і питав, як я почуваюся, що у мене відбувається. Дуже приємно знати, що вони турбуються про нас.
- Уже скучив за футболом?
- Звісно, я дуже сумую за футболом. Футбол - це те, заради чого ми живемо та що ми постійно робимо. Тому зараз є відчуття, що в житті чогось бракує. Хочу якомога швидше повернутися до футболу, тому що це те, заради чого я живу.
- Розкажи більше про своїх домашніх улюбленців.
- У мене живе лабрадор, йому три роки. А нещодавно я взяв ще далматинця, якому всього 9 тижнів. Якраз зараз проводжу час із ним, намагаюся навчати. Собаки вже порозумілися та дуже люблять гратися разом (усміхається).