Він зібрав усіх гравців в коло і почав про щось палко говорити. У його голові була лише одна ідея, яку він хотів вкласти в голови своїх партнерів по команді. Цього разу вони точно виграють і вперше в новій історії чемпіонату Англії – Прем’єр-лізі – стануть його переможцями..
«Ми не дозволимо йому вислизнути від нас». Стівен Джеррард дуже хотів завоювати чемпіонство після яскравої перемоги над Манчестер Сіті. Але його слова надалі стали справжнісінькою самоіронією. І, можливо, одним з головних моментів, які визначили минуле десятиріччя.
Той Ліверпуль зразка сезону-2013/14 був дуже яскравою командою. Брендан Роджерс, який очолив команду замість Кенні Далгліша, повернув уболівальникам мерсисайдської команди почуття близькості перемоги, коли за неї потрібно просто вхопитися і не відпустити. В останній раз Червоні були так близькі до цього п’ять років тому, коли з рекордним показником в 86 очок стали другими, пропустивши вперед найпринциповішого суперника – Манчестер Юнайтед.
Ні, на відміну від минулорічної команди, яка теж била безліч рекордів, але знову-таки фінішувала другою, у Ліверпуля Роджерса було набагато більше вразливих місць. Не найнадійнішій захист, яка пропустив півсотні м’ячів у чемпіонаті, не найкраща середня лінія. Єдине, що можна було б протиставити сьогоднішній команді Юргена Клоппа – так це лінію атаки: забивних Луїса Суареса і Дані Старріджа, юного і перспективного Рахіма Стерлінга. І, зрозуміло, капітана команди. Джордан Хендерсон набрався зрілості і впевненості за останні два роки, але для Ліверпуля Джеррард все одно залишиться більш значимою фігурою в історії клубу.
І тепер все було в руках Ліверпуля. Перемога над Манчестер Сіті з рахунком 3:2,у матчі з драматичною розв’язкою (Червоні таки забили вирішальний м’яч, хоча втратили перевагу, ведучи в рахунку 2:0) відкривала перед командою Роджерса чемпіонські перспективи. Тепер все залежало від них самих.
У Ліверпуля був непоганий очковий запас перед Ман Сіті, який до 36-го туру йшов на третьому місці з однією грою в запасі. А в останніх трьох іграх (після того матчу Ліверпуль обіграв Норвіч з тим же рахунком) найсерйознішим випробуванням для команди Роджерса мав стати Челсі, який випереджав Городян на одне очко, проте мав ще менше шансів на успіх у сезоні.
Шанси були такі хороші ще і з тієї причини, що грати Ліверпулю проти Челсі потрібно було вдома, на Анфілді. Навіть зараз, через шість років після цих подій, невдачі мерсисайдської команди на домашній арені можна порахувати на пальцях. Червоних за великим рахунком влаштував би навіть нічийний результат – в 37-му і 38-му турі команді Роджерса потрібно було зіграти з Кристал Пелас і Ньюкаслом. Допустити невелику помилку можна було.
Замахнутися на перемогу і більш розкуто підходити до решти двох матчів Ліверпулю було до снаги. Челсі підходив до гри в дуже експериментальному складі – команда Жозе Моуріньо продовжувала вести боротьбу за вихід у фінал Ліги чемпіонів і отримала, на його думку, «подарунок» від Прем’єр-ліги у вигляді недільної гри з Ліверпулем перед зустріччю з Атлетіко.
«Якщо АПЛ ставить матч з Ліверпулем в неділю, якщо Ліверпуль відмовляється грати в суботу, якщо Челсі хоче кинути всі силу на матч Ліги чемпіонів, то я готовий до цього. Ми неодноразово просили, щоб матч перенесли на суботу. Знаю, як би я вчинив, але я – не клуб. Повинен поговорити з клубом».
Жозе поговорив. Підсумком розмови стала відсутність в заявці на матч Петра Чеха, Давіда Луїса і Джона Террі, Раміреса та Едена Азара, а також Самуеля Ето’О. Вілліан і Фернандо Торрес повинні були почати гру з лави запасних, в той час, як в основі знайшлося місце 41-річному Марку Шварцеру, а також Томасу Каласу, для якого гра з Ліверпулем стала дебютною у Прем’єр-лізі. У команди Роджерса тепер не залишалося іншого виходу, крім як перемогти. Адже Джеррард же сказав, що вони не можуть втратити чемпіонство.
Жозе Моуріньо, Getty Images
Та гра Ліверпуля проти Челсі розкрила найслабшу сторону господарів і найсильнішу у гостей. Червоні дуже добре почувалися проти команд, які були налаштовані відповідати на атаку атакою, а не оборонятися. Переможна серія в 11 матчів, що передувала грі з Синіми, виявилася надзвичайно гольовою – команда Роджерса забила суперникам 38 м’ячів, хоч і пропустила в відповідь 15. Але Челсі був не таким, і з огляду на всю експериментальність складу, був налаштований на те, щоб відібрати очки, граючи виключно від своїх воріт.
Так і сталося. Ліверпуль догравав перший тайм, не забивши м’яч у ворота Челсі. У Червоних було кілька перспективних моментів, проте назвати їх гольовими було складно, особливо на тлі того, що сталося після перерви. Якому передував момент матчу. І, можливо, всієї чемпіонської гонки.
Мамаду Сахо – не самий якісний футболіст, коли мова заходить про навички гри з м’ячем через пас, хоча теж саме стосувалося і його партнера по центру оборони Мартіна Шкртела. Але коли француз віддавав передачу на капітана команди, він не міг навіть уявити, що той припуститься настільки фатальної помилки.
Та гра стала також знаковою і для Демба Ба. Ліверпульські вболівальники, напевно, тільки рік тому зрозуміли, чому його ім’я пам’ятають в Лондоні й досі, після того, як Дівок Орігі оформив дубль у ворота Барселони. Іноді один матч вносить тебе в історію футболу, навіть якщо твоя кар’єра виявилася не найвидатнішою.
Саме Сахо віддасть передачу на Джеррарда. Саме Демба Ба скористається тим, що капітан Ліверпуля підслизнеться, відірветься від нього і реалізує вихід з Міньоле.
Але історичним моментом стане не сам гол колишнього форварда Челсі. А саме падіння Джеррарда.
«Це падіння сталося в невдалий час і стало жорстоким для мене, як для особистості. З тих пір не було дня, щоб я не думав про те, що трапилося. Чи склалося б все по-іншому? Було б все інакше? Можливо, і було б, я не знаю». Через рік після того матчу Джеррард поділиться спогадами про той момент в матчі з Челсі. Але це вже був інший Джеррард. 35-річний півзахисник, капітан Ліверпуля, який завершував виступи за рідну команду.
Для того Джеррарда мрії про чемпіонство були зруйновані. Символічно, що можливість стати чемпіоном Англії йому траплялася на кожному з етапів його кар’єри: в молодості (в сезоні-2001/02), в самому розквіті сил (в 2009-му) і в зрілості (в 2014-му). Однак досягти цієї мети йому не вдавалося.
Як, втім, і самому Ліверпулю. Юрген Клопп підвів команду до ще більшого успіху, набравши рекордні 97 очок, але все одно втративши чемпіонство в протистоянні з Манчестер Сіті. Все з тим же Ман Сіті. Навіть зараз, маючи 25-очкову перевагу над Городянами і необхідність добути всього 6 очок для перемоги в турнірі, не все залежить від мерсисайдців – пандемія коронавірусу призупинила чемпіонат, і як він буде завершений залежить вже не тільки від Ліверпуля.
***
Шляхи Джеррарда і Ліверпуля приречені перетнутися в майбутньому. Те, що саме екс-капітан Червоних стане менеджером своєї рідної команди – немає ніяких сумнівів, це лише питання часу.
Стівен Джеррард, Getty Images
Але навіть зараз, тренуючи Рейнджерс, Джеррард зіткнувся з тим же, що і в Ліверпулі – невдачею в реалізації своєї найголовнішої мети: перемоги в чемпіонаті. Можливо, в Шотландії Джеррард так і не стане чемпіоном. Але в Ліверпулі його точно чекає незавершена справа.