Румунія дала українському футболу не тільки багаторічного наставника «Шахтаря» Мірчу Луческу, але і відразу кількох гравців топового рівня. Сьогодні ми виберемо найкращих із найкращих серед них, і розставимо за ранжиром.
10. Іонел Пирву
Клуби: «Металург» З, «Таврія»
Роки кар'єри: 2000-2004
Один з найперших румунських футболістів в чемпіонаті України. В запорізький «Металург» прийшов в статусі багаторазового чемпіона Румунії. Встиг також пограти в Греції і Німеччині. Був добротним і старанним гравцем середини поля; без особливих технічних надмірностей, але дуже досвідченим і прекрасно читав гру. Спеціалізувався на «стандартах». Після «Металурга» перейшов в «Таврію», в складі якої став гравцем основи і одним з лідерів сімферопольського колективу.
9. Ерік Бікфалві
Клуб: «Волинь»
Роки кар'єри: 2012-2015
Футболіст в третьому поколінні: його батько і дід професійно займалися футболом. На Батьківщині став відомий за виступами в самому іменитому тамтешньому клубі - «Стяуа». У «Волинь» перейшов в статусі вільного агента, підписавши контракт на три роки. Рослий, потужний, але дуже технічний футболіст, з хорошою швидкістю і відмінним ударом. Міг зіграти як на позиції атакуючого півзахисника, так і відтягнутого форварда. У луцькому клубі відразу ж заявив про себе результативною і яскравою грою. За три роки, проведені в команді Кварцяного, забив 26 м'ячів, велика частина з яких припала на сезон 2014/2015, за підсумками якого Ерік став найкращим бомбардиром чемпіонату України (разом з Алексом Тейшейрою) - 17 м'ячів. Інтерес до цього футболіста висловлювали і «Шахтар», і «Динамо», але він вибрав Китай.
8. Йонуц Мазілу
Клуби: «Дніпро», «Арсенал» К
Роки кар'єри 2008-2013
Свого часу був найдорожчим футболістом з чемпіонату Румунії. У 2008 році «Дніпро» виклав за форварда бухарестського «Рапіду» майже чотири мільйони євро. Однак закріпитися в дніпропетровській команді фактурному нападнику не вдалося: він забив лише один гол в дев'яти матчах. І був відданий в оренду в «Арсенал». А ось в Києві справи у Йонуца налагодилися. Він став і гравцем основи, і головним бомбардиром команди. За «канонірів» він провів майже дев'яносто поєдинків, в яких забив 26 м'ячів.
7. Флавіус Стойкан
Клуби: «Шахтар», «Металіст»
Роки кар'єри 2003-2007
Кар'єра цього захисника в «Шахтарі» дуже схожа на кар'єру в донецькому клубі ще одного румунського захисника - Флорі. Спочатку Флавіус був основним гравцем «Шахтаря». За ним було закріплено праву бровку. Швидкий, надійний захисник, з хорошим ударом. У складі «гірників» став дворазовим чемпіоном України, володарем Кубка країни. Але після того, як Луческу перекваліфікував Срну на захисника, Стойкан втратив місце в основі. У 2007 році перейшов в «Металіст», але заграти в харківській команді не зумів. У цьому ж році повернувся в рідне «Динамо».
6. Даніель Флоря
Клуби: «Шахтар», «Металург» З, «Металург» Д
Роки кар'єри: 2001 2006
У «Шахтар» перейшов з бухарестського «Динамо», за яке провів майже сотню поєдинків, ставши чемпіоном Румунії і володарем Кубка країни. Був основним лівофланговим захисником «гірників» і при Вікторові Прокопенку, і при Невіо Скалі. Добре «тримав» фланг, часто підключався до атак, володів сильним ударом з лівої ноги. Допоміг «Шахтарю» здобути перше «золото» чемпіонату України. З приходом в команду Мірчі Луческу втратив місце в основі. Тренер зробив ставку на іншого румуна - Развана Раца. Грав в оренді в запорізькому та донецькому «Металургах», після чого повернувся на Батьківщину.
5. Маріан Аліуце
Клуби: «Шахтар», «Металург» Д
Роки кар'єри: 2000-2006
Перший легіонер в історії «Шахтаря». У донецьку команду перейшов з молдавського «Шерифа». Був улюбленцем донецької публіки. Мав нестандартний дриблінг, добре розвинене почуття передачі. Дуже впливав на гру в атаці. Його єдина ігрова вада - практично не забивав. Допоміг «Шахтарю» виграти перші золоті нагороди чемпіонату України. Також в його активі - два Кубка України. У 2002 році за сімейними обставинами був змушений покинути «Шахтар», хоча донеччани дуже хотіли зберегти Аліуце в своєму складі. В чемпіонат України повернувся в 2005 році. Теж в Донецьк, тільки не в «Шахтар», а в «Металург». З «металургами» підписав трирічну угоду, але відіграв тільки один сезон, після чого поїхав в Китай.
4. Чіпріан Маріка
Клуб: «Шахтар»
Роки кар'єри: 2004-2007
Цього нападника українські футбольні вболівальники добре запам'ятали за матчами бухарестського «Динамо» проти «Шахтаря» в жовтні 2003 року в рамках Кубка УЄФА. Румунський клуб тоді двічі переміг «гірників» із загальним рахунком 5:2, а юний Маріка завдав багато клопоту донецьким захисникам. У березні наступного року 19-річний Чіпріан перейшов в «Шахтар», підписавши з клубом трирічний контракт. Сума трансферу - чотири мільйони євро. Незважаючи на молодість, Маріка зумів завоювати місце в стартовому складі «гірників». Він відрізнявся високою швидкістю, постійною націленістю на ворота, непоганою технікою і вмінням «продавити» суперника. У складі донеччан він став чемпіоном і володарем Кубка України. «Шахтар» дуже хотів зберегти цього форварда, але він твердо вирішив піти. Влітку 2007-го Маріка за десять мільйонів євро пішов в «Штуттгарт», ставши на той момент найдорожчим придбанням «швабів».
3. Тіберіу Гіоане
Клуб: «Динамо»
Роки кар'єри: 2001-2011
Динамівській команді Гіоане віддав десять років своєї професійної кар'єри. До Києва цього півзахисника запросив особисто Валерій Лобановський (разом з ще одним румунським півзахисником Флорином Чернатом). Один з найбільш універсальних гравців тодішнього «Динамо». Найчастіше грав опорника, хоча міг закрити будь-яку іншу позицію в центрі поля. А ще, якщо була потреба, його використовували і на правому фланзі захисту, і як одного з центрбеків (ліберо). Але, крім суто оборонної роботи, Тібі умів і любив підключатися до атак. В його активі - більше тридцяти м'ячів за «Динамо». Якби не хвороба, через яку він на довгий час випав з гри (церебральний тромбоз), він би напевно залишив ще більш яскравий слід і в «Динамо», і в українському футболі.
2. Флорін Чернат
Клуб: «Динамо»
Роки кар'єри: 2001-2009
До Києва переходив в якості одного з найперспективніших футболістів Румунії. І, за великим рахунком, не розчарував. У свої кращі роки Чернат був незамінним гравцем «Динамо». У динамівській команді розкрився талант Черната-плеймейкера. В середині «нульових» Флорін був одним з кращих футболістів чемпіонату України. У «Динамо» відповідав не тільки за «стандарти», а й за гру команди в атаці. З точки зору техніки з ним навряд чи хто міг змагатися з партнерів. З «Динамо» він виграв п'ять чемпіонських титулів і чотири Кубка України. Загалом, його кар'єра в «Динамо» відбулася. Тільки от не полишає відчуття якоїсь недомовленості, адже свого часу на нього розраховували клуби із Західної Європи, але з «Динамо» його не відпустили.
1. Разван Рац
Клуб: «Шахтар»
Роки кар'єри: 2003-2013
Один з небагатьох румунських гравців, якому вдалося надовго затриматися в «Шахтарі». У донецькій команді Разван провів десять років. За цей час в складі «гірників» він виграв 17 трофеїв. Головний з них, звичайно ж, Кубок УЄФА. До Донецька прийшов з бухарестського «Рапіда» в 2003 році, і, починаючи з сезону 2003/2004, став основним гравцем «Шахтаря». У веденні Раца був лівий фланг захисту. Однак дуже часто Разван починав атаки своєї команди. Він мав дуже хорошу швидкість і відмінне бачення поля. Хоча головна його зброя - «двожильність». Мав добре поставлений удар, хоча забивав рідко. Після закінчення терміну контракту з донецьким клубом, в травні 2013 року, в статусі вільного агента перейшов в англійський «Вест Хем».
Валерій ВАСИЛЕНКО