– Ну як, команда бореться вже навіть не за перше, а за друге місце. Ось – найреальніша зміна. Ніяких класних змін я не бачу. Хотів би, звісно, похвалити мою команду, але я не бачу, за що її хвалити. Тим паче, про Михайличенка я вже говорив, моя думка не змінилася. Як можна залишити тренером людину, яка програла? Звісно, не він почав програвати, але й результат не покращив ніяким чином.
Керівництво, президент на це не зважає. Він (Ігор Суркіс – Футбол 24) не особливо переймається тим, що клубу щось загрожує. Адже не залежить від уболівальників і відвідуваності, а також від грошей із телевізійних контрактів. В Україні справжній футбольний бізнес – зовсім відсутній, як європейське явище. Відповідно, такі й президенти у наших клубів. Вони почуваються єдиними власниками і заробляють на існування цих клубів нефутбольним шляхом. Тому у нас така ганебна ліга, яка тільки красиво називається – «Прем’єр-ліга».
– Перед стартом сезону Дмитро Джулай відповів мені: «Від Динамо не очікую нічого». Як у воду дивився. Ви також без ентузіазму очікуєте кожного наступного матчу?
– Та звісно. Це страшно повторювати, але система ж не зламана. Вона залишилася тією ж старою і гнилою. Тож як можна очікувати на диво? Керівництво клубу влаштовує, мабуть, боротьба за друге місце. А друге місце – це дуже ймовірний невихід у груповий турнір Ліги чемпіонів. Відповідно, знову ж таки, деградація. Динамо деградує з моменту, коли розлучилися з Ребровим.
– Останніми днями мусувалася тема запрошення Бєрдиєва…
– Ну це був би черговий «геніальний» хід, що там казати! Це людина керована, слухняна, яка вже давно пережила свій злет. Бєрдиєв уже «наївся», якщо говорити про тренерство. Він не голодний до успіхів, з гори спускається. Ну і чому саме його? Це наче витягнути з музею практично.
У Динамо не хочуть брати європейського тренера, тому що це гроші величезні. Та й складно зараз когось сюди затягнути. Аби вмовити, потрібно платити стільки, скільки європейським тренерам платить Ахметов. У президента Динамо навіть такої можливості немає.
– Але ж європейський тренер у нас під боком – це Віктор Скрипник.
– Скрипник, звісно, європейський – 100 відсотків. Хоча йому ще треба доводити, що він – дорослий самостійний тренер. Наразі – занадто молодий, належить працювати і працювати, щоб отримати можливість обирати. Скрипник, в основному, дуже багато працював із молоддю. А ось вагомого досвіду на серйозному дорослому рівні йому, як на мене, поки недостатньо.
– Тобто, цей сезон у Зорі вас не переконав?
– Чому ж, Скрипник – на своєму місці. Він повинен переконувати, що є тренером, який іде вгору. Нехай зробить таку Зорю, яку зробив Вернидуб. Правильно? Поки ще зарано говорити про Віктора Скрипника, як тренерське явище.