Історія любові «Наполі» та Марадони, яку Мессі не зможе повторити в «Барсі»

«Я ніколи не думав, що побачу когось краще, ніж Марадона. Вони кажуть, що Марадона виграв Кубок світу, а Мессі - ні. Але у Лео є чотири трофеї Ліги чемпіонів, а у Дієго їх нуль». (Гарі Лінекер)

«Те, що Зідан міг зробити з м'ячем, Марадона міг зробити навіть з апельсином». (Мішель Платіні)

«Дієго для всіх аргентинців - це Бог. І він завжди буде ним». (Карлос Тевес)

«Навіть якщо б я грав мільйон років, я б ніколи не наблизився до Марадони. Він найвидатніший з тих, хто коли-небудь грав у футбол». (Ліонель Мессі)

***

Знаючі люди кажуть, що Неаполь - не місто, а досвід. Це серцебиття, спосіб життя. Не вірите? Запитайте про це місто у найвідомішого його сина - Дієго Марадони. Неважливо, що він народився в околицях Буенос-Айреса, що в 11 тисячах кілометрів від Неаполя. Як тільки аргентинець прибув в це італійське місто, він зрозумів, що полюбив його, так само як і всі жителі Неаполя полюбили у відповідь Дієго.

Протягом семи років, з 1984 по 1991, Марадона своєю фантастичною грою захоплював вболівальників «Наполі», привівши цю команду до єдиного в її історії європейського трофею - Кубка УЄФА, що був виграний «партенопейцями» за підсумками сезону-1988/89.

З того моменту, як 5 липня 1984 року Дієго Марадона вийшов на поле стадіону «Сан-Паоло», щоб привітати присутніх на його презентації 70 тисяч шанувальників «Наполі», завжди здавалося, що доля не просто так звела аргентинця і цей клуб. До Марадони, трансфер якого обійшовся «Наполі» в рекордні для футболу на той час 7,6 мільйонів доларів, Неаполь відчував себе недооціненим і нелюбимим. Він був лише частиною досить депресивного, якщо не сказати покинутого, півдня Італії, лише мріючи про подібну увагу, що діставалася багатшим жителям півночі країни. Непроста історія, зокрема з мігрантами, зробила Неаполь дуже важким місцем для того, хто ставив в житті мету знайти свій шлях. Навіть в нинішні, здавалося б, цілком благополучні (винесемо за дужки пандемію коронавірусу, від якої в тій чи іншій мірі страждає весь світ, а не тільки Італія та її адміністративні одиниці) часи Неаполь у багатьох асоціюється, перш за все, з проблемами, такими як мафія і корупція, а не з чимось світлим, теплим і затишним.

Але приїзд Марадони став тим самим каталізатором, який змусив ледве не весь Неаполь повірити і зажити спільною мрією. Колосальною мрією, можна навіть сказати. Все тому, що в місто прибув не просто талановитий футболіст, а гравець, чиї здібності багато хто з вболівальників до сих пір вважає неземними і неповторними для когось іншого. Саме Марадона вказав «Наполі» і Неаполю їхній власний шлях, який колись був для цієї команди і міста чимось абсолютно неймовірним.

Кожним своїм голом, фінтом, передачею, в кінці кінців, Марадона захоплював юрбу, що збиралася на стадіоні та билася в справжньому екстазі. Він ставав богом в їх очах, і з кожним поєдинком піднімався на все більш й більш недосяжну для інших висоту. «Я вважаю себе сином Неаполя», - заявив Марадона, тільки-но завершивши коло пошани з нагоди першого в історії чемпіонства «Наполі», завойованого за підсумками сезону-1986/87. Але цих слів, які сьогодні комусь можуть здатися пафосними, не потрібно було для них – уболівальників «Наполі», - адже вони прийняли Марадону за свого набагато раніше.

Навіть по закінченні практично трьох десятиліть з моменту від'їзду Марадони з «Наполі», після всіх його скандалів з наркотиками і коханками, Дієго залишається справжнім ідолом для футбольних уболівальників Неаполя. Коли аргентинця якимось вітром нині все ж заносить в Італію, він не втрачає можливості відвідати своє улюблене та вже майже рідне місто, а всі його мешканці приймають його не інакше, як вище божество. Його зображення продовжують прикрашати незліченні стіни, а фрески Марадони настільки ж поширені в Неаполі, як банки або продуктові магазини в будь-яких інших містах світу.

Зрозуміло, що безумовному генію сучасності Ліонелю Мессі напевно хотілося б одного разу усвідомити присутність навколо себе подібного ореолу святості, який заробив Марадона в Неаполі. Мессі, що довгий час вважався наступником свого легендарного співвітчизника, вже вписав своє ім'я в історію «Барселони», причому не менш міцно, ніж це вдалося Дієго в «Наполі». Однак, незважаючи на 627 своїх голів у 718 офіційних поєдинках за «блаугранас», Ліонелю все ж не вдалося піднятися до такого ж рівня ідолопоклонства в Барселоні, який є у Марадони в Неаполі. 32-річного аргентинця обожнюють в Каталонії, але лише недавно він на власні очі зміг побачити, наскільки культовим персонажем для Неаполя є його співвітчизник Марадона.

До цього Мессі, очевидно, лише мав можливість почути про колосальну любов неаполітанців до Марадони від своїх друзів, або ж прочитати про це в пресі, але сам він ніколи не грав на «Сан-Паоло». 25 лютого, коли коронавірус ще не паралізував футбол в Європі, Ліонель встиг побувати в Неаполі, зігравши в першому матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти «Наполі».

«Я дуже давно хотів поїхати на цей стадіон, але такий шанс все ніяк не випадав. Нарешті, настав цей момент, і я був дуже радий побачити, що являє собою «Сан-Паоло», нехай навіть зараз там все виглядає інакше, ніж за часів виступів Марадони. Там проводилася реконструкція, але це не змінило загальної атмосфери, що панує по ходу матчів. Знав і раніше, що неаполітанці без розуму від футболу. У мене були товариші по команді, які грали там. Наприклад, Есек'єль Лавессі. Він розповідав мені багато цікавих речей. Від нього я дізнався, що люди в Неаполі живуть футболом», - зазначав Мессі після матчу.

Та гра завершилася з рахунком 1:1, а Мессі не вдалося забити на стадіоні, де безліччю голів раніше запам’ятався його легендарний співвітчизник. Можливо, в цьому і є вища справедливість, як мінімум, для уболівальників «Наполі», у яких є тільки один король - Дієго Марадона.

Безумовно, Мессі має повне право захоплюватися своєю кар'єрою. Вона дійсно неймовірна і мало хто, мабуть, зуміє наблизитися до тієї кількості титулів, які вже встиг завоювати Лео. Однак в Неаполі Мессі побачив щось інше - любов і відданість фанатів до свого фаворита, яка пережила вже не тільки три десятиліття, а й кілька поколінь футбольних уболівальників. Це по-справжньому унікальне явище в сучасному футболі, де колишніх кумирів, безумовно, шанують у багатьох країнах і клубах, але молодь завжди віддає перевагу більш шанобливо висловлюватися про героїв свого часу. Щось подібне, ймовірно, чекає і Мессі в «Барселоні», адже в клубі такого калібру за три десятка років напевно з'явиться нова зірка, яка своєю грою змусить дещо призабути про колишнього кумира - а ось це і є та історія, яка бачиться неможливою для Неаполя і його зв'язку з Марадоною, що став вже вічним...