Головне питання травня в українській Прем'єр-лізі - в якому форматі і де проводити залишок чемпіонату. Однією з найбільш обговорюваних стала тема можливих «з'їздних» турів, коли всі або якась частина ігор проходять в одному місті.
Для українського спорту це не нововведення. Досі в такому ключі проводяться деякі турніри в гандболі та волейболі.
Головна причина такого формату в більш скромних видах спорту - економія, адже ти проводиш кілька ігор в одному місці, а не катаєшся по всій країні. Немає головного болю з приводу логістики. Тренери в разі зустрічей в одному місці можуть наяву побачити всіх суперників, а не стежити за ними в кращому випадку по відео (якщо воно є). А в умовах нинішнього карантину таким чином з'являється можливість додатково убезпечити себе від тривалих переїздів.
До того ж, такий формат додасть динаміки, адже при іграх кожен третій день футбол буде завжди на слуху у вболівальників: тільки з ранку обговорив з друзями результати вчорашніх матчів УПЛ, а попереду - вже нова партія матчів, за яку також потрібно ще встигнути поговорити.
Перевага таких видів спорту, як гандбол або волейбол - майданчики не так зношуються від трьох ігор на день як, наприклад, у футболі. Втім, і головний вид спорту за необхідності також здатний викрутитися, якщо по сусідству є стадіони пристойного рівня. Ми зараз не говоримо про арени з трибунами на п'ять тисяч глядачів, як того вимагає регламент УПЛ, адже ігри будуть, швидше за все, проходити без глядачів. Тому на цей аспект можна закрити очі.
Ясно, що не всі будуть задоволені таким поворотом подій, враховуючи, що комусь доведеться жити і грати на своїх полях, а хтось проведе залишок сезону фактично на пташиних правах. До того ж, запропонований нами формат може доставити труднощі для клубів ПФЛ, поля яких ми для нашої ідеї «орендували». Але за бажання навіть такі питання можна швидко владнати.
Тепер же, коли розібралися з плюсами і мінусами, уявімо, як би виглядав Чемпіонат України, якби ігри дійсно проходили в одному-двох сусідніх містах.
Верхня шістка
Чотири з шести учасників знаходяться в межах Києва: «Шахтар», «Динамо», «Десна» і «Колос». На пристойній відстані (чотири-п'ять годин їзди автобусами) «Зоря«та «Олександрія». Головне питання - де проживати цим командам.
Президент «Динамо» Ігор Суркіс вчора заявив, що готовий надати базу ДЮСШ клубу для луганців. Таким чином, поки без місця залишається тільки «Олександрія». Вихід знайти не важко: та ж НТБ «Динамо», де до початку наступного сезону не працюватимуть «динамівські» колективи U-21 і U-19 або база в Щасливому - там в минулому сезоні тренувався київський «Арсенал» і молодь «Шахтаря» (вона також поки розпущена).
База у Щасливому під Києвом
Де проводити матчі?
Стадіонів на регіон - в достатку.
Київ - стадіон «Динамо»
Київ - НСК «Олімпійський»
Київ - «Оболонь-Арена»
Чернігів - стадіон імені Гагаріна
У разі крайньої необхідності можна проводити матчі на головному стадіоні УТБ «Динамо»: там в середині нульових вже був зіграний один матч вищого українського дивізіону (за участі старого «Арсеналу»), а зараз регулярно проводять зустрічі U-21 і U-19.
Чи є варіанти матчів за межами Києва?
Бажано підбирати такий регіон, який був би зручний хоча б двом учасникам, щоб оперативніше вирішити питання з переїздами і базами для тренувань і відновлень.
На жаль, крім «Олександрії» та «Зорі» іншим якесь інше місто крім Києва буде незручним. Навіть від Олександрії до Запоріжжя доведеться їхати більше трьох годин, що становить серйозні незручності. І навіть якщо вважати такий варіант прийнятним, по сусідству крім Дніпра немає інших стадіонів або баз, де підтримувалася б інфраструктура. До Кривого Рогу потрібно зробити серйозний гак, та й поле на «Металурзі» зараз залишає бажати кращого, Кропивницький ще далі від «Зорі», ну а сам «Дніпро-1» виступає в нижній шістці.
Нижня шістка
Проблема команд, які ведуть боротьбу за виживання: клуби географічно розкидані по всій країні: західний Львів, східний Маріуполь, центральний Дніпро, трохи більш північні Полтава та «Олімпік», якому, по ідеї, взагалі має бути все одно, де грати. Втім, і тут можна знайти точки дотику.
Одним з найбільш очевидних варіантів виглядає Львів, де є відразу три стадіони та два клуби: «Україна», «Арена-Львів» та СКІФ - домашня арена першолігового «Руху». Трохи складніше з базами, але «Карпати» вже заявили, що готові поділитися місцем на своїх навчально-тренувальних майданчиках, щоб всі могли розміститися поруч. Подібний досвід вже був у «Маріуполя», який восени минулого року пару днів тренувався у Брюховичах перед вильотом на матч із АЗ. Але це лише один клуб, а притулок потрібно знайти для чотирьох.
З інших варіантів найбільш логічним виглядає Полтавська область. У регіоні зараз виступає відразу три професійні клуби: «Ворскла», «Кремінь» і «Гірник-Спорт». Плюс, все ще жива і функціонує база ФК «Полтава» - хто забув, клуб пару років тому рвався до УПЛ, але в підсумку просто знявся, подарувавши право виступати в Прем'єр-лізі «Чорноморцю».
База ФК «Полтава»
Три стадіони на досить близькій відстані один від одного також є: «Ворскла» імені Бутовського, «Юність» в Горішніх Плавнях і ще одна полтавська арена «Локомотив», де якраз першолігова «Полтава» грала. Це поле по ходу декількох матчів минулої осені було домашнім для «Кременя». В крайньому випадку - за півтори години їзди від Горішніх Плавнів / Кременчука розташована Олександрія.
Для особливих потреб можна підтягнути до матчів «шістки» і Дніпро, де також є два стадіони. Але з логістикою в такому випадку доводиться важче.
Де проводити матчі нижньої шістки?
Полтава - стадіон «Ворскла»
Полтава - стадіон «Локомотив»
Горішні Плавні - стадіон «Юність»
Олександрія - стадіон «Ніка»
Як грати?
Наставник «Десни» Олександр Рябоконь нещодавно заявив, що найприйнятніший варіант - завершити чемпіонат в експрес-режимі. По-перше, як вже було сказано, це спростить процедуру переїздів: практично відразу після матчів футболісти зможуть вирушати на відновлення. Що також важливо: без перельотів / переїздів можна заощадити час і як мінімум чотири тури дійсно провести за 10 днів - наприклад, 1, 4, 7 і 10 червня. Після тижня відпочинку команди ТОП-6 «доб'ють» свої матчі останнього кола другого етапу (17, 20, 24, 27 і 30 червня). Нижня шістка може проводити свої ігри кожного туру на день пізніше (2, 5, 8, 11, 18, 21, 25 червня та 1 липня). Далі - плей-офф за єврокубки.
Як буде насправді?
Футбол - доволі консервативний вид спорту. Наприклад, про створення Суперліги в західній Європі говорять вже більше двадцяти років, але ніяких зрушень це не принесло. Український глядач продовжує ностальгувати за чемпіонатом з шістнадцятьма командами, хоча немає ніякої впевненості, що самому вболівальнику від цього стане легше жити. Тому і варіант зі з'їздними турами виглядає незвично і навряд чи буде реалізований. Просто тому, що функціонери, як і вболівальники, звикли все робити по-старому, по-накатаній.
Швидше за все, УПЛ залишиться чекати послаблення карантину, щоб у клубів була можливість подорожувати по країні, граючи в звичному форматі. А запропонований тут формат - не більше ніж цікава пропозиція у світі футболу без свіжих ідей.