«Щодо виступів за село... Пам'ятаю – після матчу всі старі їдуть пиво пити, відпочивати. П'яні вболівальники приїжджали на «Жигулі». Потім кричали мати – ось це мені запам'яталося. У нас не було роздягальні – ми переодягалися на відкритому просторі.
На виїзди «катали» своїми машинами. 3-4 штуками. Села ж поруч. Але до нашого футболу немає такої уваги. Якось приїхав з Георгієм Цітаішвілі взимку. Мій тренер узяв нас на футзал. Ми такий феєрверк крутили... Всі відразу зрозуміли – хто ми і що ми. Це було років зо два тому.
Нас всі впізнали: віталися, успіхів бажали. Він тоді пачку забив, я – пару хороших голів. У нападі грали. Хоч я і захисник, але не повертався. Були там і хороші хлопці. Не пам'ятаю, як цього хлопця звати. Ми обидва грали на позиції нападника і виділялися. А потім він бах-бах-бах, і поплив. Де він зараз – не знаю», – сказав Попов у коментарі виданню
.