Велика дилема чемпіона світу
Сьогодні весь правий фланг воскрес на стартові півгодини, пише football24.ua. Тут «вина» і Кедзьори з Поповим, але лаври героя дня, звісно, отримає інший гравець. Цітаішвілі вийшов і за 4 хвилини всім все довів. Так, зовні все прекрасно, Гіо справді відіграв блискучі 30 хвилин, хоча з плином часу було вже не так сильно (більше браку, менше ефективності). І тепер головне питання в тому, чи достатньо цього для Шахтаря, і що обере тренерський штаб? Бо все ж зазвичай випускати молодих талантів Михайличенко наважувався або в захист (приклад Попова), або у менш статусних матчах.
Плюсом молодіжного чемпіона світу є те, що він здатен вирішити матч самотужки. Як на дриблінгу, так і пасом чи поставленим ударом. Схожим чином результат робить Циганков. Мінус полягає в тому, чи здатен 19-річний вихованець київської академії відпрацювати той максимум в обороні, необхідний для стримування «гірників», які атакувати і навантажувати фланг Кендзьори будуть в рази більше. Тобто чи зможе відіграти від своїх до чужих воріт. У збірній Петракова виходило, але там в обороні було 3 центральні захисники, які могли страхувати двох флангових оборонців, тож такому творцеві, як Гіо, було значно легше дихати.
Інший момент, що зіграти з Шахтарем так, як я спарингу проти Олімпіка не вийде. Ніхто не дасть Цітаішвілі стільки часу і простору не те що у штрафному, а й просто у фінальній третині. Будуть готові до маневрів значно краще, ніж гравці іншої донецької команди. Словом, не віриться у вихід Георгія зі стартових хвилин. Знаючи Михайличенка, радше за все це буде якийсь класичний варіант з Караваєвим і Кендзьорою праворуч або переведенням когось із центральних хавбеків на фланг до гравця збірної Польщі. Динамо сьогодні показало, що вміє насолоджуватися контролем і грою в атаку, але тренерський штаб може побоятися такого сміливого футболу 31 травня. І тут ставка на того, хто вийде грати правого вінгера, матиме стратегічне значення.
Місія можлива – стати гравцем матчу в тіні автора дублю
Останнім часом дуже подобається гра Віталія Буяльського. Ще на літніх зборах він був основним мотором креативу, потім завдяки VAR і суддівській принциповості, яка в нашому футболі далеко не завжди однакова для всіх, він вилетів фактично на 2 матчі. Тільки повернувся, забив і допоміг вивезти перемогу з Олександрії. А перед тим був ще гол з флангу, який допоміг розмочити ворота Ворскли. Сьогодні Буяльський віддав 2 розкішні паси і загалом керував грою як головний диспетчер, хоча Сидорчук може активно посперечатися (капітан також немало цукерочок видав, просто з завершенням у партнерів не завжди складалося).
Звісно, Вербіч і Цітаішвілі спрацювали також на відмінно, але Віталій цілком може претендувати на звання найкориснішого гравця матчу. Ось що буває, коли цей півзахисник, успіхи якого часто обділені увагою, не виходить закривати геть чужу позицію правого чи лівого півзахисника. Ці якісь абсолютно божевільні задуми неодноразово провалювалися, але не варто особливо дивуватися, якщо на Шахтар вийдуть з Буяльським чи Шепелєвим на правому краю.
Дивний формат, проблемні мільйонери і головна біда перед Шахтарем
Чому команди зіграли 2 тайми лише по 30 хвилин? Кажуть, можна подякувати нашим футбольним чиновникам, які влаштували тяганину з оголошенням офіційних рішень про дату відновлення сезону ледь не до останнього. Так, Цітаішвілі та Михайличенко непрозоро натякають, що готувалися до 6 червня, а повідомлення про 31 травня різко змінило плани. Крім того, Олімпік гратиме ще на день раніше. Тому й вийшов такий незрозумілий формат матчу, де кияни отримали урізане ігрове навантаження порівняно з тим же Шахтарем.
За чутками інсайдерів і європейської преси лише 4 гравці Динамо заробляють мінімум 1 мільйон євро на рік. Один з них – Циганков, який часто лікується, як і зараз. Інший балансує на межі запасного воротаря (Денис Бойко), а ще двоє демонструють вкрай нестабільну гру. Проблема в тому, що ці двоє легіонери, які ніяк не можуть пробитися в основу чи якісно перевершити менш оплачуваних українців. Міккель Дуелунд демонструє іноді небанальну майстерність креативного гравця, але грає надто нестабільно для зарплати у понад 1,5 мільйона євро.
Сьогодні данець також практично нічого не показав. Він і в офіційних матчах ось так «зникає», буває, на 30 хвилин. Лише декілька цікавих ходів у півзахисті, де був тінню Буяльського у плані прийняття сміливих рішень. Дуелунд зробив не найкращий вибір у контрі 4 в 3, можна було цікавіше розіграти більшість з переведенням на Віталія, вільнішу зону для якого очищав Русин. Цього мало як для «десятки». Що й казати, коли в опорника Сидорчука було суттєво більше гострих і розрізних пасів. Розчарував і четвертий мільйонер. Фран Соль отримав зо 3 фантастичні моменти, але знову все загубив.
З іншого боку іспанець ці гольові шанси шукав і знаходив, а Русин відзначився тільки перехопленням у гольовій атаці, плюс зачепився за м'яч при виході з високого пресингу в іншому моменті зі взяттям воріт. Ну, немає тут золотої серединки, хоч ти лусни. Хоча позитивом у грі Назарія можуть бути активності в діях на команду – разом з Вербічем, Цітаішвілі та Буяльським був одним з найкращих у високому пресингу, який відкривав зони і можливості для несподіваних гострих атак.
Ще один легіонерський провал – вихід Кадірі в центрі захисту. Здавалося, що гірше ніж діяв Момо в опорній зоні проти Десни та Олександрії, важко зіграти, аж ні, перевершив самого себе. Тут, щоправда, він не один дозволяв Олімпіку почуватися, немов удома. Сирота на незвичному лівому фланзі, Забарний, моментами навіть Шабанов і Сидорчук (Сергій знову, до слова, дуже сподобалися у плані постачання м'яча вперед, як і Попов – гостро, цікаво, по ділу) не випромінювали надійність. Особливо, відзначилися резервісти після перерви. Схоже, саме оборона, враховуючи атакувальну міць команди Каштру, ризикує стати найбільшою проблемою Динамо проти Шахтаря, затьмаривши травму Циганкова.
Тарас Котів