У листі, зокрема, ідеться: «Із метою уникнення можливого поширення вірусу деякі організатори змагань ухвалили протоколи, в яких рекомендували гравцям утримуватися від плювання та схожих дій під час матчів.
Відповідно до правил гри, «плювання в будь-кого» — це порушення, що заслуговує на вилучення (червону картку). Проте в тих випадках, коли плювання не підпадає під цю категорію, було б недоцільно вважати це порушенням, що заслуговує на жовту картку (ЖК), тому що офіційні особи матчу не можуть виявити кожен інцидент, оскільки плювання може статися в будь-якому місці на полі та в будь-який час, і часто це відбувається на відстані від ігрових дій (наприклад, коли гравці рухаються, щоб зайняти позицію перед наступною фазою гри). Отже, якщо застосовувати підхід, згідно з яким у цілому плювання та інші схожі дії вважати порушенням, що заслуговують на ЖК, під час матчів, то це призвело б до непослідовності (неоднорідності) та несправедливості.
Тому, якщо організатори змагань мають бажання зробити більш жорсткими положення протоколів щодо плювання та інших подібних явищ, то будь-яке дисциплінарне рішення повинно прийматися відповідним організатором змагань або членом-асоціацією після матчу».