- Грати в день народження або готуватися до матчу на базі доводилося вкрай рідко, оскільки зазвичай чемпіонат України та й увесь сезон закінчуються до 31-го травня. Тож зазвичай відзначаю своє свято по-іншому, а не на полі.
Цього разу я вранці в день гри з «Шахтарем» відключив телефон, не відповідав на дзвінки. Несподівано було отримати «подарунок» у вигляді поразки, це розчарувало і вплинуло у плани: я хотів запросити друзів і відсвяткувати, але після гри був не відповідний для цього настрій, тому нічого не вийшло.
- Наскільки було важко грати перший офіційний матч після тривалої паузи відразу з таким суперником, як «Шахтар»?
- Так вийшло згідно з календарем, тож вибирати не доводилося. У кожного були свої завдання. У нас не вийшло забити, а всі моменти, які були у суперника, вони реалізували. Також не вийшло нав'язати їм свою гру, але наша команда віддавалася на полі повністю - щодо самовіддачі ні до кого питань немає.
- «Динамо» вже знаходиться в оптимальній формі після карантину, чи ще можете додати?
- Я вже говорив, що два з половиною місяці без ігор, без тренувань, без футболу - це дуже довго. Звісно, за таких обставин відразу не буде феєричної гри ні у нас, ні у жодної іншої команди. Я впевнений, що ми ще додамо, вірю у свою команду.
- Чи вплинуло те, що «Шахтар» зрівняв рахунок через хвилину після пропущеного м'яча, на подальший хід подій?
- Ні, я б так не сказав, адже далі ми ще півгодини грали без голів, тож ця обставина особливо нічого не змінила.
- Як прокоментуєте епізоди з пропущеними м'ячами?
- Якщо чесно, я ще не дивився і не розбирав ці моменти. Але переконаний, що не буває пропущених м'ячів, які не можна було б відбити. Це ситуації, у яких усе вирішують долі секунди. На жаль, не вийшло виручити команду.