– За тур до завершення чемпіонату інтрига в боротьбі за путівку Ліги чемпіонів практично померла. Зорю та Десну переоцінювали?
– Мабуть, ні. Ми довго чекали, ще з часів Дніпра і Металіста, коли ж з’явиться «третя сила». Зараз я кажу не про чемпіонство, тому що Шахтар – поза конкуренцією ще мінімум на 2 роки. Маю на увазі боротьбу за Лігу чемпіонів.
Тепер важливо, який шлях оберуть Десна та Зоря. Якщо там хочуть розвивати клуб – це буде цікаво. Якщо ж хочуть заробляти, продаючи футболістів, то Зоря, мабуть, більшою мірою може скласти конкуренцію Динамо в майбутньому.
Цього року, при всій повазі до команд Скрипника і Рябоконя, я не думав, що вони боротимуться до останнього туру. Все-таки Київ – боєць із великим досвідом та ресурсом.
– Як оціните вчорашню гру Зорі? Чи було відчуття, що ви не впізнаєте цю команду?
– Чому ж? Просто Динамо було краще готове психологічно. Я ж кажу, у них – великий досвід таких матчів. Зорю критикуємо, відштовхуючись від підсумкового результату. Але якби при рахунку 2:1 забив Юрченко, або ж Громов реалізував свій момент (Вербіч два з трьох таких забиває) – могло бути по-іншому. Луганців підвела виконавська майстерність, вони були дещо розгубленими у ключових моментах.
Перший і третій голи Динамо – це майстерність, Циганков прочитав ситуацію. Плюс – доля везіння також була присутньою. Тому я не можу сказати, мовляв, Зоря виглядала настільки погано, що її важко було впізнати. Від матчу я отримав велике задоволення – і як спеціаліст, і як звичайний вболівальник. Радію, що у нас з’явилася не тільки третя конкурентна команда, але й четверта. Навіть Олександрію не варто скидати з рахунків. Команда Шарана розгубила багато очок, проте у Чернігові продемонструвала свій потенціал.
– Київський матч вкотре довів, що Циганков – винятковий гравець для сьогоднішнього Динамо?
– Зараз рівень Циганкова, як і Вербіча, – визначальний для Динамо. Мабуть, коли Віктор виходить, хлопці по-іншому сприймають саму гру. Знаю з власного досвіду: якщо у тебе лідер на полі, ти почуваєшся значно впевненіше. Вчора ми це побачили. Тому й інтерес до Циганкова такий великий від серйозних європейських клубів. Отож, Динамо – це досвід і фактор гравців. Зоря – це команда і фактор тренера.
– Як думаєте, що може завадити Динамо потрапити в Лігу чемпіонів у останньому турі?
– Тільки недооцінка суперника і розслабленість. Але я вважаю, що самі гравці не допустять цього. Коли до мети зроблено такий великий крок, починаєш його цінувати. Не думаю, що Динамо втратить свій шанс.
– Навесні Олександрія посипалася, але зараз, у трьох турах поспіль, відібрала очки у претендентів на ЛЧ. Команда б’ється за свого тренера, якому загрожувала відставка?
– Так. Команда його поважає. Щоб знати причину весняного провалу, потрібно перебувати всередині клубу. Але, на мою думку, вони потрапили у яму, коли довелося зіграти три матчі поспіль проти Динамо, Шахтаря і Десни.
Плюс – на підготовку вплинув карантин. Крім Шахтаря, у якого другий склад зараз грає навіть цікавіше, ніж перший, всі команди відчули на собі ці негативні наслідки. Хтось подолав проблеми скоріше, хтось пізніше. А хтось узагалі не дотягнув до фінішу, як Карпати. За чорною смугою завжди йде біла. В Олександрії вона настала наприкінці чемпіонату.
– Щодо пари Колос – СК Дніпро-1 – важко сказати. В обох клубах працюють мої друзі. Знаючи історію Колоса, хочеться, щоб він спробував себе у Європі.
Олександрія та Маріуполь вже мають досвід єврокубків. Оцінити реальну силу команди Бабича нелегко – попередні два матчі склалися абсолютно по-різному. На мій погляд, фаворитами півфіналів будуть Олександрія та СК Дніпро-1.