Швейцарія – найслабший суперник збірної України в цій Лізі націй. Під час жеребкування з другого та четвертого кошиків нам у квартет підкинули монстрів – Іспанію та Німеччину відповідно. А от з першим кошиком Андрію Шевченку пощастило, адже звідти могли випасти потужніші Англія, Нідерланди чи Португалія.
Збірна Швейцарії
«Наті», «червоні хрести»
Головний тренер – Владімір Петковіч
Капітан – Граніт Джака
Рейтинг ФІФА – 12 місце
11 виходів на чемпіонат світу
5 виходів на чемпіонат Європи
Швейцарці потрапили у перший кошик завдяки успіхам у попередньому розіграші Ліги націй. Виграли групу з Бельгією та Ісландією, розгромивши кожного з опонентів на власному полі, та стали найрезультативнішою командою елітного дивізіону. У фінальній частині турніру посіли четверте місце, але не зганьбилися (Португалії програли на останніх хвилинах, а Англії – в серії пенальті).
Швейцарія зірок з неба ніколи не хапала. Головне досягнення – три чвертьфінали чемпіонатів світу в далеких 1934, 1938 і 1954 роках. У новітній історії «наті» можуть похвалитися хіба що стабільною участю на ЧС і ЧЄ та вильотами у перших раундах плей-офф. Щоправда, вилітають вони завжди в запеклій боротьбі. ЧС-2018: мінімальна поразка Швеції. Євро-2016: програна серія пенальті Польщі. ЧС-2014: не вистояли в овертаймі проти Аргентини.
Історія взаємин: фантастика 2006-го та відскок
А ще можна пригадати ЧС-2006. Треба пригадати! Швейцарія допомогла написати українську казку. Наша збірна вийшла у чвертьфінал Мундіалю, здолавши «червоно-білих» у серії 11-метрових після нулів у основний і доданий час.
Матч між Україною та Швейцарією в Кельні називають найнуднішим в історії світових першостей, однак ті емоції досі залишаються в головах українських вболівальників. Непробивний Шовковський у воротах, паненка Мілевського і переможний удар Гусєва – все перед очима. Андрій Шевченко не забив «наті» ні з гри, ні з пенальті, але навряд чи зберіг негативні спогади на фоні історичного командного успіху.
У збірній України відтоді залишився лише Андрій Пятов. Нинішній перший номер «синьо-жовтих» став одним з героїв другої (і останньої) зустрічі зі Швейцарією. У листопаді 2010-го Україна в рамках підготовки до домашнього Євро провела спаринг проти «наті». Відіграли ми погано, суперник краще виглядав і більше створив, але вдалося звести матч до нічиєї – 2:2. Що пам'ятаємо? Курйозний гол Алієва-Ярмоленка, фірмова краса Коноплянки і сейви Пятова, якому допомагав каркас воріт.
Тренер, не менш успішний за Шевченка
У швейцарців неабияка стабільність на тренерському містку – з 2001-го збірну очолювали три фахівці. На зміну легендарним Кьобі Куну та Оттмару Хітцфельду прийшов Владімір Петковіч. У етнічного хорвата 57% перемог зі Швейцарією. Хороший результат. Для порівняння – Андрій Шевченко має аналогічний вінрейт на чолі збірної України.
Петковіч народився в Сараєво та виїхав звідти ще до війни. У Швейцарію Владімір приїхав продовжувати ігрову кар'єру, але зовсім не був готовий нової країни. «Я прилетів у аеропорт Цюриха та не зміг знайти людину, яка мала мене зустріти. На той час я говорив лише югославською та російською мовами. Не розумів, що написано на вказівниках аеропорту, не міг нічого запитати у довідці», – пригадує Петковіч.
На початку 90-х йому було важко прожити на зарплату посереднього футболіста, тому Владімір шукав підробіток. Працював у клінінговій компанії, допомагав безхатькам. Далі вже була тренерська кар'єра: Беллінцзона, Лугано, Янг Бойз, Сьйон, Лаціо та збірна Швейцарії з 2014-го. За роботу з «наті» Петковіч отримує переважно позитивні відгуки.
Албанські орли та вихідці з Африки
Швейцарія стала хабом для мігрантів і біженців. Збірна також перетворилася на інтернаціонал. Раніше були Бехрамі, Дердійок, Інлер, зараз вже кожен другий футболіст збірної не «уршвайцер». Джака та Айєті – Албанія, Сеферовіч – Боснія, Мвого – Камерун, Аканжі та Сом мають нігерійське походження, Варгас – домініканське, Мбабу – конголезьке, Соу – сенегальське.
Країна з чотирма державними мовами та досить широкою етнічною різноманітністю мала б легко приймати до себе нових людей інших національностей, але скандали на цьому підґрунті виникають регулярно. Зокрема у збірній.
Колишній капітан Штефан Ліхтштайнер декілька років тому обмовився, що в команді дуже багато балканців і мало «істинних швейцарців». Це спричинило скандал. Нинішній капітан Граніт Джака зізнається: «Мене ніколи не сприймали швейцарцем. Тільки й чув мантру про проклятих албанців». Навіть головний тренер відчуває тиск, бо досі неідеально говорить німецькою.
Втім, зараз у Петковіча нормальна атмосфера в команді. Немає явного поділу між гравцями за національною ознакою, який був раніше. Цьому посприяв і Ліхтштайнер, який всіма силами намагався перекрити свої необережні слова. Штефан на ЧС-2018 підтримав скандальне святкування Джаки та Шакірі після голів сербам, показавши албанського орла.
Критичне ставлення деяких швейцарців до Джаки та Шакірі можна зрозуміти. Етнічні албанці (косовари) більше асоціюють себе з батьківщиною батьків, ніж з країною, яка дала їм дорогу у світ. Хавбек Ліверпуля взагалі грає в бутсах з албанським і косоварським прапорами. Але й мотиви самих футболістів легко пояснити. Сім'я Шакірі емігрувала з території нинішнього Косова та жила в бідності, допомагаючи іншим членам родини, які залишилися там. Батько Джаки потрапив за ґрати за мітинг проти югославської влади.
Великі кадрові втрати перед виїздом до України
На матчі з Україною не буде ні Ліхтштайнера, ні Шакірі. Перший мріяв поїхати зі збірною на Євро-2020, але після перенесення турніру завершив кар'єру. Джердан же не прибув на збір через травму (що, знову?!) – на тренуванні Ліверпуля послизнувся та пошкодив стегно. А взагалі він за останній рік зіграв у всіх турнірах тільки 250 хвилин.
Проблеми зі здоров'ям виникли і в інших зірок. Ремо Фройлер, Седрік Іттен, Фабіан Шер травмовані, Адмір Мехмеді та Деніс Закарія продовжують відновлення, Ерай Кюмарт і Едімілсон Фернандес інфіковані коронавірусом. Тренерський штаб втратив майже половину основного складу, який минулої осені кваліфікувався на Євро-2020 з першого місця в групі.
Кістяк збірної Швейцарії традиційно складають представники німецької Бундесліги. В останній заявці таких 10 – від зірок Гладбаха (Янн Зоммер, Ніко Ельведі, Брель Емболо) до крайків Вольфсбурга (Кевін Мбабу, Ренато Штеффен), з якими нещодавно зустрічався Шахтар. З внутрішньої першості Петковіч запросив лише 5 виконавців. Пара з чемпіонського Янг Бойз, один з Базеля та двоє юних дебютантів з Цюриха (18-річний Бечір Омерагіч і 19-річний Саймон Сом).
Капітан і лідер «наті» – Граніт Джака, який став важливим елементом системи Артети в Арсеналі. Навколо нього будуватиметься вся гра збірної. Владімір Петковіч заявляє, що не хоче пробувати щось кардинально нове і планує планомірно слідувати своєму курсу. Однак швейцарські журналісти анонсують експерименти, спричинені кадровими втратами.
До Львова їде молода команда (середній вік – 25,5). Залишається чимало відкритих позицій в основному складі. Хто стане партнером Джаки в центрі поля? Кому довірити місце на флангах оборони? Куди поставити в атаці Емболо? Можливо, Петковіч змушений буде відійти від схеми з трьома центрбеками, яка приносила результат минулого року, та довіриться надійному дуету Аканжі-Ельведі.
У збірній Швейцарії індивідуально сильніші виконавці, ніж у збірній України. Однак переповнений лазарет «наті» схиляє шальки терезів на нашу сторону. Команда Андрія Шевченка демонструвала помітний прогрес, а попередній рік завершувала заслуженою перемогою над Португалією. Якщо тренерський штаб за тиждень підготовки відновить напрацьовані ігрові зв'язки, можемо розраховувати на успіх проти швейцарців. Букмекери називають Україну незначним фаворитом зустрічі.