Швейцарія дуже агресивно почала. Високий пресинг, який став вразливим місцем Шахтаря в минулому сезоні, а «гірників» у старті цілих 6, не враховуючи вихованців. Перший кутовий заробили гості, перший удар виконали. Щоправда, все без загроз, дуже нервово. Українці теж активно пресингують біля чужих воріт, але команда Петковіча легко проходить це і намагається отримати вигоду з гри 1 в 1. Уважно діють дебютанти збірної України Тимчик та Михайліченко на флангах захисту, надійно вишиковуються сусідні редути. Прорив нашої центральної зони, і лише Матвієнко відчайдушно блокує удар Соу в межах штрафного. Сам же Микола і привіз момент пасом точно в ноги супернику.
Команді Шевченка все байдуже, якщо є гармата Маліновського метрів з 30 – поперечина, а на добиванні Ярмоленко розриває тільки зовнішню сітку. Це, мабуть, один з 2-3 переходів господарів за центральну лінію в перші хвилин 11. Оце так Тимчик дебютує! На 14-й хвилині полускали «синьо-жовті» швейцарських горішків. Маліновський кинув новачка з Динамо у прорив правим флангом, удар екс-гравця Зорі парирував воротар. Однак Тимчик не вимкнувся і віддав гольову на Ярмоленка, який ударом п'ятою розібрався з кіпером у воротарському.
Класно вивели м'яч зі своєї половини захисники, а далі Маліновський розігнав атаку, Зінченко віддав під удар, і тільки Коноплянка запоров вирішальний удар. А ось біля своїх воріт манчестерский Олекс привіз, Сеферовіч миттєво пробив – знову Матвієнко самовіддано стелиться у блоку. Степаненко програв верхову боротьбу Варгасу, але снаряд полетів вище. Пятов також привозить удар на свої ворота. Розіграли швейцарці відмінно, але останній удар – у молоко.
Тимчик і Мораєс класно задумували комбінацію, якій не вистачило лише останнього штриха. Під 70% володіння у Швейцарії, але команда Шевченка дуже мудро і навіть гостріше діє без м'яча. І тут ми даруємо гол у роздягальню. З нічого. У принципі, фактично всі їхні моменти – це українські подарунки під високим тиском, але тут вже чисто воротарський гол. Насамперед Зінченко, але також і партнери, звісно, могли би і активніше накривати Сеферовіча, але пропускати після першого влучного удару... Низом метрів з 30? Це просто несерйозно. Не дарма камери виловлювали Луніна.
Обидва тренери доволі швидко посилили свій лівий фланг, відверто не найсильніше місце і в них, і в нас. Петковіч ще у перерві замінив Цубера, чию зону розривав Тимчик. Шевченку вистачило терпіння до 55-ї. Замість Коноплянки Яремчук, що здатен відіграти ліворуч, де з'являється моментами і в Генті. Обмін моментами. У стійку впритул поцілив Варгас (Кривцов, агов!), а ось Маліновський видав не то удар, не то простріл. Ще жахливіший штрафний від Руслана – дуже високо. Ярмоленко раз за разом цікаво розганяє атаки, та партнерів спокійно зупиняють. І тут кілька нестандартних рішень. То Матвієнко обійде пів команди, то Зінченко красиво закине снаряд у дальній кут. До слова, і тут асист дебютанта – Михайліченко покотив.
Яремчук спробував здалеку. Зінченко також метрів з 30. Шевченко гучно критикує Маліновського за те, що той... багато бігає вперед. Мовляв, сил не вистачить, а рахунок і поберегти можна. І знову Зіна. Уже третю за матч потенційно гольову атаку розкрутив на підготовчій стадії, але Мораєс після пасу Яремчука не влучив з кількох метрів. Штефен ну геть не поважає 36-річного Пятова. Капітан не дав себе перекинути. Якщо у першому таймі Швейцарія володіла м'ячем відсотків 64, то по перерві паритет, хоча в нас лише одна заміна проти 3 у гостей. Ярмоленка обікрали перед штрафним, усе той же Штефен пробив повз. Цілком заслужена перемога завдяки вищому індивідуальному класові.
Україна - Швейцарія 2:1
Голи: Ярмоленко 14, Зінченко 68 - Сеферович 41
Україна: Андрій П'ятов, Богдан Михайличенко, Микола Матвієнко, Сергій Кривцов, Олександр Тимчик, Руслан Малиновський, Тарас Степаненко, Євген Коноплянка (Роман Яремчук, 54), Олександр Зінченко, Андрій Ярмоленко, Жуніор Мораєс
Швейцарія: Ян Соммер, Ніко Ельведі, Стівен Цубер (Ренато Штеффен, 46), Кевін Мбабу, Рікардо Родрігес, Мануель Аканджі, Граніт Джака, Джибріль Соу (Мішель Ебішер, 82), Брил Емболо, Рубен Варгас (Албіан Аеті, 73), Харіс Сеферович