Роман Яремчук наполягає на своєму відході із бельгійського Гента вже під час цього трансферного вікна.
Українського нападника можна зрозуміти. Зараз його клуб перебуває в руїнах. Гент провалив старт сезону у бельгійській лізі, набравши у 7 матчах тільки 6 очок (при п'яти поразках). Відстає від лідера – Шарлеруа – на 13 очок. Причому абсолютно незрозуміло, як і коли клуб подолає кризу. Стає очевидним, що Гент у поточному сезоні навряд чи зможе боротися за високі місця. Омріяна Ліга чемпіонів помахала ручкою. За 2 місяці нового сезону клуб очолює вже третій тренер – йому 38 років, для нього це перший серйозний досвід роботи.
Минулий сезон був апогеєм для Гента, а зараз потрібно будувати нову команду. Деякі футболісти пішли, на їхнє місце прибули нові виконавці. Тепер потрібен час, щоб команда знову зігралася і могла боротися за високі місця. Це звична картина для бельгійського футболу. Нещодавній чемпіон країни – Генк – теж зараз перебуває не в найкращому становищі, продавши своїх лідерів.
Мабуть, Яремчука дратує не тільки загальний стан справ у команді, але і власна гра. Влітку існували великі шанси, що він також буде проданий. Але не склалося – через важку травму ахілла та перенесення Євро-2020. Довелося починати свій шлях угору фактично з початку. Яремчук мав стати новим лідером Гента – футболістом, навколо якого будується команда і на якого грає команда – щоб добре його продати.
Коли справи у команди йшли добре, то і Яремчук був на коні. Коли ж потрібно стати лідером, вести партнерів за собою – вийшов гучний пшик. Всі ми бачили, що Роман зіграв лише трохи більше 20 хвилин проти Динамо. У матчі, який був вкрай важливим для команди у цілому сезоні.
На мою думку, Яремчук некрасиво чинить стосовно клубу, який зробив для нього дуже багато. У 2017 році Гент підписав Романа з київського Динамо за 2 млн євро. На той момент футболіст балансував на межі провалля, абсолютно не маючи ніякого уявлення про своє майбутнє. Новий наставник динамівців Олександр Хацкевич навіть не взяв молодого форварда на передсезонні збори, давши зрозуміти, що не розраховує на нього від слова зовсім. Ще раніше, за півроку роботи із Сергієм Ребровим, теж нічого не вийшло. У психологічному плані Роман перебував у занепаді. Лише якесь диво могло реанімувати його кар’єру.
Таким дивом став Гент. Бельгійці взяли талановитого, але проблемного форварда в розрахунку на індивідуальний підхід та подальший розвиток. Спочатку справи у Бельгії йшли не дуже добре, але клуб продовжував вірити у свого обранця. Крок за кроком Яремчук ожив, а минулого року демонстрував такий рівень гри, що став основним форвардом національної команди.
На етапі прогресу Гент перепідписав контракт із футболістом, розуміючи, що це піде йому на користь, та й у перспективі перепродажу – також. Орієнтовно 400-600 тисяч євро «чистими» українець клав собі у кишеню вже з урахуванням податків. Це дуже серйозна сума для бельгійського футболу. Для прикладу, в Україні схожі контракти можуть мати тільки гравці Динамо чи Шахтаря. Клуб зробив усе, щоб футболіст не думав ні про що крім футболу.
Не вдалося нікуди перейти цього літа? Працюй далі. Клуб для тебе зробив дуже багато в плані професійного становлення. Вдячність – прекрасна риса для кожної людини. Гент інвестував у трансфер, зарплату і тому подібне. Це нормально, що вони мають свій інтерес. Враховуючи коронакризу та її фінансові наслідки, продавати – непросто. Футбол нескоро повернеться до трансферної активності та сум, які були влітку 2019-го. Потрібно себе показати дуже добре, щоб реально поїхати в сильний клуб за хороші гроші. Тим паче, частина суми від перепродажу гравця піде на рахунки київського Динамо. Така опція була прописана при переході. Якщо з 10 млн забрати 20-30 відсотків для Динамо, залишиться зовсім небагато. Тому позиція Гента, що Яремчук повинен допомагати команді на полі, або ж купуєте його за 15-20 млн – нормальна та адекватна.
Припускаю, що тут питання і в агенті футболіста. З Яремчуком працює
Роджер Хенротай
із агенціїVision Foot
. Роман у цій компанії – найбільший актив. Це легко перевірити, використовуючи Transfermarkt. Тобто, на українцеві можна заробити. Перехід в новий клуб принесе агенції хороші комісійні. Агент розуміє, що зараз справи Гента – кепські. Теоретично ціна на футболіста тільки падатиме. Тому вся ситуація може виявитися грою ва-банк: потрібно ризикувати, щоб не втратити власний прибуток.Питання в тому, чи вартує таких грошей Яремчук і чи знайдеться бажаючий їх заплатити? Якщо бути відвертим, у Романа в його майже 25 років не так вже й багато успішних періодів. Власне, 2019 рік, можливо друга половина 2018-го. Сюди ще варто додати період в Олександрії. А от у Динамо так і не зміг заграти. У молодіжній збірній України не мав ніяких успіхів.
Я вперше побачив Яремчука у матчі пілотного чемпіонату U-19. Тоді у Динамо підбралася дуже цікава команда – Бурда, Харатін, Чумак, Кузик, Яремчук – під керівництвом покійного Валентина Белькевича. Справи у дублі та Динамо-2 йшли не так добре. Були хороші періоди, але не більше. Яремчук – така людина, що може грати тільки тоді, коли має довіру від тренера на 101 відсоток, коли йому дають час адаптуватися. Так було в юнацькій команді із Белькевичем, в Олександрії із Шараном та у Генті з Торупом. Проте клуби із провідних чемпіонатів платять за гравця, який відразу може грати і вигравати конкуренцію. Я переконаний, що це не найсильніші сторони Яремчука. Плюс – травм вистачає.
Якоїсь конкретики щодо Яремчука зараз зовсім мало. По Англії майже не писали. Була лише згадка про команду, яку так і не назвали, бо вона в кінці таблиці. В АПЛ – найбільш платоспроможні клуби світу. Для аутсайдера 15-20 млн євро за футболіста – це нормальні гроші. Була загадкова команда з Франції. Від Німеччини називали Байєр. Про Іспанію – нічого. Обговорювали турецьких грандів. Скільки вже разів туди «переходили» Ярмоленко та Коноплянка! Це все – несерйозно, не схоже на якийсь предметний інтерес. Пусті балачки.
Окремо стоїть Італія. Тут писали про Рому, Наполі, Болонью, Лаціо. Для Серії А важливо мати паспорт ЄС. Клуби Серії А більше дивляться у напрямку Латинської Америки, бо тамтешнім гравцям простіше адаптуватися до італійського побуту, а з часом є перспектива отримання другого громадянства.
Головна проблема: італійські команди вміють дуже якісно захищатися. Не знаю, наскільки комфортно у таких умовах Яремчуку, який звик до відкритого футболу в Бельгії, де кожна з команд йде вперед. У тому статусі, який у нього є зараз, навряд чи мова може йти про топ-клуби. Хіба що в статусі ротації. Тут скоріше можливий варіант із середняками на кшталт Удінезе чи Фіорентини, адаптацією та подальшим продажем у сильніший клуб. Ще одна проблема в тому, що сума відступних для таких команд буде важким тягарем. 15-20 млн євро – серйозна сума, яку не можна витрачати просто так. Тим паче, фінансовий фейр-плей нікуди не подівся.
Моя особиста думка: найбільше Яремчук підходить для німецького футболу – в ролі форварда-наконечника. Не секрет, що футбол Бундесліги має атлетичний присмак із великою кількістю флангових подач та навісів. Антропометрія, фізичні, технічні, швидкісні якості дозволять сподіватися, що Яремчук зможе себе показати в такому футболі. В Італії більше тактики, потреби працювати на команду...
У ситуації, яка склалася, цікавим та вигідним для усіх сторін міг би виявитися перехід Яремчука в Шахтар. Основному форварду «гірників» Жуніору Мораєсу вже 33 роки. Це серйозний вік для футболіста, особливо – для гравця атаки. Потрібно думати про його заміну. Луїш Каштру використовує у ролі дублера Фернандо. Але помітно, що він – не гравець штрафного майданчика. Бразилець атакує з глибини, йому потрібен простір. Бракує відчуття голу, необхідних навичок і антропометрії.
Я розумію, що в Шахтарі вектор спрямований на Латинську Америку. Але форварди із хорошими перспективами коштують недешево. Є можливість взяти футболіста типу Фернандо чи Сіпріану за 4-6 млн євро, але вони ще зовсім молоді, по 18-19 років, без сформованого майбутнього. Трішки старший або ж гравець із хорошим досвідом коштуватиме приблизно тих же грошей, що і Яремчук. Наприклад, за Тете заплатили від 15 до 20 млн євро. Враховуючи рівень чемпіонату, економічні, політичні проблеми, не кожен гравець захоче їхати в Україну.
Не варто забувати про ліміт. Пятову – 36, Мораєсу – 33, Марлосу – 32, Степаненку – 31, Кривцову – 29. Питання ліміту може невдовзі постати дуже гостро. Зараз можна говорити тільки про Матвієнка, але у нього рік контракту і багато розмов про інтерес від інших клубів. Про серйозні перспективи Трубіна чи Корнієнка поки говорити зарано.
У Яремчука не виникне жодних проблем із адаптацією. Він грав в Олександрії на рівні УПЛ стабільно. Перебував у системі Динамо багато років. Прекрасно знає наш футбол і країну зсередини. Не один рік у збірній, тож зіграний із багатьма футболістами Шахтаря. За стилем теж підходить «гірникам»: рослий форвард, прекрасно грає корпусом, технічний, в міру швидкий, може підігрувати партнерам і ефективно діяти в штрафному майданчику. Пригадайте, наскільки ефективним був свого часу Факундо Феррейра. Як на мене, потенціал у Яремчука навіть вищий.
Каштру показує себе, як тренер, який вміє працювати із гравцями. Він багато чого зможе дати Яремчуку в плані розвитку. Тим паче, якоїсь конкуренції не буде, враховуючи вік Мораєса. Є хороша можливість стати основним форвардом, маючи час на адаптацію, поки Жуніор залишається в команді.
Питання грошей. Не думаю, що Шахтар не зможе потягнути цей трансфер. У «гірників», окрім фінансів, є можливість запропонувати Генту цілий ряд молодих гравців, які не мають перспективи пробитися в першу команду. Це може стати компромісним рішенням для Гента, який затіяв перебудову, тож від нової цікавої крові не відмовиться. ЗМІ писали, що Яремчук хоче отримувати 1 млн євро у новій команді. Для Шахтаря така зарплата – не проблема.
У плані амбіцій теж має бути все ОК. Яремчук нічого не виграв у дорослому футболі. Перемоги в УПЛ повинні для нього означати чимало. Крім того, він зможе довести Динамо, що дарма вони від нього відмовилися. Команда із найвищими амбіціями в національному чемпіонаті та постійними виступами в Лізі чемпіонів. Не думаю, що у Європі знайдеться ще якийсь клуб такого рівня, готовий запросити Яремчука.