– Стефане Михайловичу, Динамо вперше за чотири роки пробилося у груповий етап Ліги чемпіонів. Чому Хацкевич не міг, натомість Луческу виконав завдання з першої спроби?
– Тут два аспекти. По-перше, тренерський рівень Хацкевича і Луческу – зовсім різний. Зараз біля керма команди – досвідчений наставник, який чудово знає європейський і український футбол. Важливо, що він одразу навів дисципліну в колективі – ігрову та побутову.
По-друге, різний рівень наших суперників. Варто визнати, що вчорашній Гент – слабенька команда, навіть не середняк за європейськими мірками. Але це не применшує важливості перемоги Динамо. Помітно, що динамівці зараз зосереджені на футболі, а не на з’ясуванні стосунків чи скандалах.
– У другому таймі Динамо зупинилося, тож сухою перемогою може завдячувати лише самовідданій грі Бущана. Розслабилися?
– Коли ти перемагаєш на виїзді, а потім ведеш із рахунком 3:0 на власному полі, важко уникнути розслабленості, певної вальяжності. Гент це відчув і кинув всі сили в атаку, щоб хоч якось врятувати свій престиж і зберегти обличчя. Заспокоїлись динамівці… Навіть у Баварії, Реала чи Барселони бувають такі моменти.
– На що Динамо може сподіватися у груповому етапі Ліги чемпіонів? Чи під силу цій команді уникнути ролі аутсайдера?
– Давайте дочекаємося завтрашнього жеребкування. Після цього доля Динамо буде відомою відсотків на 50. Ми, звісно, ще не дотягуємо до рівня суперкоманд. От навіть у першому таймі вчорашнього матчу траплялися необов’язкові обрізки біля власних воріт. Серйозні суперники одразу каратимуть за таке. У 90 відсотках випадків такі помилки закінчуються пропущеним голом. У захисті потрібно грати просто і надійно. Навіщо ці зайві перепасовки?!
– Вам би хотілось, щоб у групу Динамо потрапив Ференцварош?
– Мені важко сказати, як зараз грає ця команда. Не бачив жодного матчу Ференцвароша. Але очевидно, що Ребров серйозно їх підтягнув – двічі стали чемпіонами, тепер пробилися у групу ЛЧ. Є прогрес. Для мого старшого покоління нова зустріч Динамо та Ференцвароша була б цікавою, звісно. Ми пам’ятаємо нашу перемогу над угорцями у фіналі Кубка кубків. Таке не забувається.
– Кого з теперішніх динамівців ви б взяли до себе у команду Динамо-1975?
– Поки що – нікого. Чесно (Усміхається). Можливо, воротаря взяв би – на роль дублера. Бущан і Бойко – приблизно одного рівня, у наші часи «другий номер» трохи не дотягував. А так – більше нікого. Розумієте, хлопці ще сирі. Їм потрібно рости і рости.