Те, що Денису Гармашу знаходиться місце в оновленому «Динамо», можна було б списати на чергове диво сюрреалістичного 2020-го року. Проте насправді реальність куди більш прозаїчна: у команди змінився тренер, у клубу немає ресурсів для залучення нових високоякісних кадрів, тому наставник, що заточений на здобуття результату, намагається оцінити весь наявний у нього ресурс.
Вперше після свого турецького відрядження Денис Гармаш з'явився на полі в матчі з «Ювентусом». В поєдинку з «Олександрією» Луческу пішов ще далі, довіривши Денисові місце в стартовому складі. Якщо оцінювати збоку, то нічого особливого Гармаш на полі не показав. Навіть навпаки: здалося, що він попросту не відповідає тим швидкостям, які превалюють в грі «Динамо». З «Ювентусом» це не сильно впадало в очі (часу не було оцінити), з «Олександрією» – ще і як.
Перспективи футболіста Мірча Луческу в публічному просторі оцінив лаконічно та стримано: «Це досвідчений гравець. Ми на нього розраховуємо. Поки він не готовий на такому рівні, щоб грати постійно. Але все попереду». Ці слова можна сприймати як стандартний шаблон для преси, однак ми знаємо Мірчу Луческу – він рідко говорить про майбутнє тих, хто йому непотрібен.
Скрупульозний підхід Луческу до кадрової політики можна оцінити хоча б по стартовому відрізку поточного сезону: не грає Дуелунн, якому в «Динамо» виписували чимало авансів, не грає Русин, якого хто тільки не пробував вмонтувати в командний механізм киян, не грає Леднєв, який торік запалював в УПЛ у футболці луганської «Зорі». А Денис Гармаш виходить на поле навіть в матчі Ліги чемпіонів.
І це після того, як його уже списали з рахунків. Після звістки про оренду до «Різеспора» Денисові вже встигли помахати рукою. Говорили, що то останній акорд «збитого льотчика», що то логічний розвиток кар'єри змарнованого через примхи власного характеру таланту, що це відхід символу покоління киян, з яким працювали «серця». Насправді ж усе виявилося значно простіше: Денис Гармаш просто не уживався з Хацкевичем / Михайличенком. І він був не один такий.
Ви помітили, що нині доводиться говорити більше не про гру Гармаша, а про повороти його кар'єри? Це не випадковість, а логічний хід подій: 46 хвилин, проведених на полі в команді Мірчі Луческу – занадто мало навіть для поверхового аналізу. Водночас цього достатньо, аби не ігнорувати факт повернення Дениса в гру.
Далі – знаки запитання. Артем Кравець також виходив на поле при Луческу, Шабанов, Бойко, Леднєв також залишаються в обоймі, але не факт, що відіграють бодай якусь роль в процесі становлення цієї команди. Те саме стосується і Гармаша. Просто констатуємо факт: вчорашнім матчем він відкрив для себе дванадцятий сезон в основній команді «Динамо». Подібного досвідчу не має жоден інший чинний гравець столичного колективу.