Почну з того, що нам, як виявилося, понад тиждень нахабно брехали. З понеділка 16 листопада, коли проведення гри між Швейцарією та Україною опинилося під загрозою, аж до середи 25 листопада, коли УЄФА зарахував нам у цій грі «технічну» поразку – 0:3. Нам не звикати до повсюдної брехні, але все одно неприємно.
За цей час нам накидали кілька мішків різноманітних «версій» та «компетентних коментарів». Насправді ж варто було повідомити лише про те, що після того, як місцева швейцарська влада не допустила гравців збірної України до гри через коронавірус, нам дали час, аби привезти замість них інших футболістів. У Києві саме тоді знаходилась збірна гравців до 21 року, перевезти яких до Швейцарії було справою кількох годин. Але наше футбольне керівництво цього не зробило. Ось і все.
Розмови про «швейцарську змову» і таке інше залишимо для не дуже грамотних. Насправді наша футбольна асоціація припустилася помилки, яка знищила працю тренерів та футболістів національної збірної. Причин такої помилки, як на мене, може бути дві.
Перша – елементарна неграмотність та звичайне недбальство, притаманні діям Української асоціації футболу (УАФ). Будь-який грамотний юрист одразу вказав би на неприпустимість відмови привезти до Швейцарії інший склад футболістів. Прийняті перед стартом сезону зміни до регламенту європейських змагань свідчили – жодних перенесень матчів через коронавірус не буде! Це вам не чемпіонат України, де із цими перенесеннями зовсім заплутались і невідомо що робитимуть далі!
А де тій УАФ взяти грамотних юристів, коли там із просто грамотними людьми проблема? Досить почитати окремі місця нормативних документів чи рішень цієї організації. Там на високих зарплатах наполегливо трудиться чимало заслужених колишніх тренерів та футболістів. Але ж за всієї до них поваги вони аж ніяк не юристи. Про грамотність промовчимо. Та й навіщо та грамотність, коли у внутрішніх справах безвідмовно спрацьовує аргумент: «Як сказав -так і буде!» В УЄФА таке не проходить!
Як наслідок – наша футбольна асоціація потрапила у становище, в якому опинилося два роки тому київське «Динамо», яке просило згадану УАФ перенести матч чемпіонату із Маріуполя. Всі аргументи динамівців були тоді відкинуті і їм зарахували поразку. Тепер УЄФА відкинуло всі аргументи збірної України!
Друга можлива причина неадекватних дій керівників нашого футболу ще гірша за неграмотність та некомпетентність. Виникає думка, що на «технічну» поразку України від Швейцарії наші футбольні керівники пішли свідомо. Тому що не вірили в те, що збірна швейцарцям не програє! Вирішили краще отримати «технар» та звинуватити в усьому УЄФА, ніж зганьбитися на футбольному полі.
Скажете, що такого бути не може! Я теж так думав поки не довідався, що Андрій Павелко, президент УАФ, відбув на відпочинок 21 листопада. Саме тоді, коли в УЄФА вирішували долю матчу Швейцарія – Україна. Чому Павелко не помчав до штаб квартири Європейської футбольної асоціації, де він є членом виконкому? Чому не сидів там цілодобово, відстоюючи інтереси головної команди України? Виглядає так, що у цьому не було потреби. Результат був відомий заздалегідь, тому можна було спокійно їхати на тепле море.
«Ви там збрешіть що-небудь, а я поїхав» – приблизно так могло виглядати розпорядження Андрія Павелка перед відбуттям у відпустку. Можливо, слова були інші, але зміст саме такий. І поки українські футбольні уболівальники переживали за долю збірної, вислуховуючи цистерни брехні від УАФ, її керівник спокійно відпочивав.
А чому не відпочивати? Може, хтось скаже проти криве слово? Може, тренер збірної Андрій Шевченко обуриться тим, що працю його команди було викинуто на смітник?
Це навряд.
Микола Несенюк