Динамо не помітило Ворсклу, Луческу – топовий психолог
Ось такого Динамо усім бракувало. Нарешті команда Луческу продемонструвала якісний футбол – проти одного з лідерів першості, на секундочку. Добротний перший тайм у виконанні “синьо-білих” швиденько покінчив з інтригою. Кияни просто знищили гостей, які не завдали жодного удару по воротах за стартові 45 хвилин. Настільки слабкої постави команди Максимова, мабуть, ніхто й не очікував. Розриви між лініями, відсутність найменшого натяку на боротьбу в центрі поля та ентузіазм одного Кане… Ворскла була приреченою на сумний кінець.
Динамо сподобалось, насамперед, злагодженою роботою у середній лінії. Замість Гармаша, який виходив у старті на Барсу, з’явився Андрієвський і зовсім не зіпсував каші. Навпаки, кияни душили суперника високим пресингом, 4-5 гравців після втрати м’яча миттєво включались у відбір, високо накриваючи гостей. Раніше динамівці видавали короткі відрізки зі схожою інтенсивністю і збалансованістю, але цього разу ігровий механізм Луческу працював без збоїв значно довше, тому після перерви уже можна було танцювати від сонного суперника. Його підопічні схопили полтавців за горло і симпатично атакували – широко, обома флангами, з короткими передачами у фінальній третині.
Київ намагався переходити в атаку через 2-3 передачі, магія Циганкова, який повернувся з коронавірусного лазарету, надихала і Вербіча, і Де Пену, і Шапаренка. Саме ці футболісти відповідали за креатив, хоча той же Шепелєв провів поєдинок на пристойному рівні – не перетримував сферу, чим частенько грішив раніше, намагався діяти вертикально.
Луческу знову показав себе хорошим психологом. Погодьтесь, мало хто очікував, що віце-чемпіони України настільки авторитетно обіграють Ворсклу після недавнього провалу з Барсою. Їх ніби перепрограмували. Розгромна поразка у Лізі чемпіонів не вибила команду з колії на внутрішній арені, радше навпаки – вона стала ще злішою, агресивнішою. Залишається сподіватись, що нинішній результат – це довгоочікуваний прогрес при Луческу, а не істинний рівень УПЛ. Зрештою саме в таких матчах виковуються чемпіонські титули. Регулярність протягом всього сезону – значно важливіша, ніж підсумок окремих протистоянь з прямим конкурентом.
Супряга має велику проблему
Луческу оригінально вирішив проблему з центрфорвардом за відсутності Владислава. Поки молодий українець марнує моменти і пропускає матчі через COVID-19, Вербіч прекрасно розкривається на позиції “дев’ятки”. Словенець був одним з найкращих, якщо не найкращим у матчі з полтавцями, продемонструвавши той самий інстинкт кілера. Наскільки ж холоднокровно він замкнув передачу Де Пени, зігравши на випередження. Навіть не віриться, що раніше йому геть не подобалось виходити на вістрі атаки. Так, Беньямін не володіє швидкістю Супряги, але вміння вчасно відкритись, підіграти партнеру, здивувати технічною штучкою – тут все в повному порядку.
Словенець фактично приніс перемогу Динамо. Не забуваймо, що саме Вербіч пошив у дурні оборону Ворскли під час першого взяття воріт. Відкрився за спинами захисників, миттєво оцінив ситуацію і асистував Циганкову, якому залишалось влучити у рамку. Супряга у схожих ситуаціях бере на себе, а його конкурент, про це вже можна говорити з упевненістю, зіграв цікавіше. Перфоманс словенця – справжня окраса центральної гри туру.
VAR, Монзуль і Забарний
Технології знову сказали своє слово, а ми отримали черговий скандал із цілою купою обговорень у найближчі дні. Сьогодні за VAR відповідала Катерина Монзуль. Саме після “наради” з відеоасистентом Іванов скасував гол Де Пени. Лінія офсайду, яку нам малювали в трансляції, показує мінімальний заступ Вербіча. Справедливо? Принаймні картинка показує, що так. Згодом динамівці вимагали пенальті за очевидний “гандбол” Степанюка, але там також знайшлося положення поза грою.
Утім в ендшпілі гри VAR дійсно провокує контроверсійне рішення. Забарний стелиться у підкаті, спершу грає в м’яч, а потім за інерцією б’є Степанюка. З вердикту рефері випливає, що умисно, та повтори не дають однозначної відповіді. Видається, що молодий захисник Динамо не мав шансів уникнути контакту, усе відбувалось на височенній швидкості. Тим паче, є реальна підозра на офсайд у форварда Ворскли. З появою VAR наші рефері судять занадто прямолінійно, а схожі епізоди найчастіше завершуються вилученнями. Забарний і Сидорчук – це дві великі різниці, як говорять в Одесі… Натомість червона Кане не викликає жодних питань – малієць не встигав і відверто заїхав у суперника.