Нещодавно центр «Нова Європа» презентував результати опитування «Як сприймають Україну в країнах ЄС», проведеного у Франції, Німеччині, Італії та Польщі. На запитання
«З якими людьми європейці асоціюють Україну?»
1,6% респондентів назвали Віталія та Володимира Кличків, які випередили решту українців, включаючи чинного президента України, та інших наших спортивних і не тільки легенд (Андрія Шевченка згадали трохи менше ніж 0,5% респондентів).З Володимиром ми зустрілися в музеї досягнень братів Кличків, який розташований на території НСК «Олімпійський». Саме тут під час проведення в Києві фіналу Ліги чемпіонів-2018 українець проводив екскурсію президенту УЄФА Александеру Чеферіну, якому так сподобалася атмосфера музею, що буквально через кілька днів у музей надійшов подарунок від нього – футболка з автографами всіх гравців Реала, який став переможцем Ліги чемпіонів на НСК «Олімпійський». Вона зайняла своє почесне місце серед інших експонатів.
У чоловічій розмові легенда світового боксу зізнався, що цілком розуміє пристрасні емоції футбольних фанів, розповів, на яких позиціях він зазвичай виходив на поле у виставкових матчах, та пригадав свій найяскравіший дитячий футбольний спогад.
«Став у ворота на Сан-Сіро і пропустив 3-5 м'ячів»
– Пане Володимире, наприкінці 2018 року вас запросили до опікунської ради дитячого UEFA Foundation. Вагалися, чи приймати цю пропозицію?
– Жодним чином. Я був радий можливості приєднатися до Дитячого фонду УЄФА. Кожна дитина має право вірити в краще майбутнє. Ми повинні донести до всіх меседж про те, що немає нічого неможливого. Все можливо, якщо у вас є воля, бажання і розуміння, що ви можете досягнути нових цілей. Ми доносимо цей меседж завдяки проектам Klitschko Foundation, який заснували з Віталієм у 2003 році. Тож у нас цілком збігається філософія з керівництвом УЄФА і дитячим UEFA Foundation.
– Якщо так, то прошу пригадати найяскравіший дитячий футбольний спогад.
– Напевно, це проводи з великого футболу гравця Олега Блохіна. Мені було 13 років. 28 червня 1989-го, аншлаг на тоді ще Республіканському стадіоні. Більше 100 тисяч глядачів! Збірна СРСР грає проти збірної Зірок світу. Блохін із пов'язкою капітана і 11-м номером перший тайм проводить за СРСР, другий – за Зірок світу. Збірну СРСР очолює Валерій Лобановський, основу команди складають футболісти київського Динамо. Команду «Зірки світу» тренує Франц Беккенбауер, з яким ми через роки подружимося.
Пам'ятаю, як у другому таймі Олег надягнув светр та рукавички і став у ворота збірної світу, а бельгійський голкіпер Пфафф у футболці Блохіна побіг вперед. Як Олег забивав гол на 90-й хвилині з пенальті, але майже відразу Балтача зрівняв рахунок. Матч завершується бойовою нічиєю 3:3. Для мене цей поєдинок був справжньою подією.
– Пам’ятаю, як у 2007 році ви зіграли в благодійному матчі Андрія Шевченка на стадіоні Динамо проти зірок італійської естради. Здається, тоді італійці не ризикували йти в жорсткий стик із чемпіоном світу з боксу?
– Матч був виставковим – травми були ні до чого. Грали акуратно. Підсумковий рахунок не був пріоритетом. До того ж, я не приховую, що не володію великими футбольними талантами. Регулярно грав у футбол з 8-9 років, проте так і не навчився, як слід. У тому матчі мене поставили у захисті зліва.
– У ще одному виставкому матчі Шевченка, але вже на Сан-Сіро, ви взагалі стояли у воротах.
– Так. Мабуть, мої дії не були взірцем для професіональних голкіперів. Пропустив три чи п'ять м'ячів. Але за пропущені голи не було соромно. Тим паче, ми зібрали на благодійні цілі кругленьку суму – у Мілані був аншлаг.
– Під час низки невдач Динамо та збірної України у журналістів був популярним такий жарт: «Щоб зробити оборону нашої команди непрохідною, у центр захисту потрібно поставити братів Кличків».
– У рингу я почувався куди впевненіше, ніж на футбольному полі. Тому краще подивлюсь футбол, як фан.
– Буває, що не можете стримати емоцій на футбольних матчах?
– Трапляється. Чесно кажучи, іноді розумію фанів, які в запалі припускаються не завжди коректних випадів на адресу судді або команди-суперниці. А також гіркоту розчарування від поразки улюбленої команди. Або, навпаки, радість від перемоги. Спорт – це, в першу чергу, емоції. На футболі завжди багато емоцій. Особливо мене заворожує атмосфера стадіону, коли вболівальники, ставши плечем до плеча, дружно затягують гімни.
Коли в команді Кличка з’явилася жінка
– Свої чемпіонські бої ви проводили на футбольних стадіонах. В об'єднавчому поєдинку з британцем Девідом Хеєм, який відбувся 2 липня 2011 року в Гамбурзі на Imtech-Arena, один із ваших чемпіонських поясів виносила донька президента Динамо Марина Суркіс. Як це сталося?
– По-перше, вдячний Марині за внесок, який вона разом з Ігорем Суркісом зробила у соціальну сферу нашої країни. Винесення чемпіонського пояса на один із моїх боїв був лотом під час дебютного гала-вечора, який організовував Klitschko Foundation. Так сталося, що його виграла дівчина. У моїй команді були певні забобони. До цього у нас ніколи не було жінки в команді. А тут їй належало вийти у складі Klitschko Team у ринг, та ще й виконати таку відповідальну місію. Але Марина з нею впоралася блискуче.
– В Україні ви вболіваєте за Динамо, а в Німеччині підтримуєте Баварію. Чому ваш вибір припав на цю команду?
– За Баварію вболіваю вже більше 20 років. Свій перший захист чемпіонського титулу проводив у Мюнхені 24 березня 2001 року. Мій тренувальний табір був поруч, в Гоінгу, який розташований в Австрійських Альпах. Під час одного з вихідних з'їздив на домашній матч Баварії в чемпіонаті Бундесліги, познайомився з хлопцями. У відповідь команда прийшла на мій поєдинок (Володимир тоді нокаутував у другому раунді американця Деррека Джеферсона – прим. М.Р.). Ми потоваришували. І зараз підтримую дружні стосунки з гравцями та представниками Баварії. Коли випадає можливість, із задоволенням відвідую домашні матчі команди.
Кличко та футбольні стадіони
Популярність Володимира в Німеччині була настільки великою, що німецькі арени, розраховані на 15-20 тисяч глядачів, не мали можливості вмістити всіх бажаючих подивитись його бої. У підсумку, з 2009 року Кличко почав проводити свої чемпіонські поєдинки на футбольних стадіонах Німеччини, Швейцарії та Великобританії.
Перший поєдинок відбувся на домашній для Шальке Фелтінс Арені в Гельзенкірхені 20 червня 2009 року. Суперником Володимира став узбек Руслан Чагаєв, на стадіоні була присутньою 61 тисяча глядачів, що є другим результатом в історії боксерських боїв, які відбувалися на території Німеччини (рекорд належить поєдинку екс-чемпіона світу в хевівейті Макса Шмеллінга з Адольфом Хейзером, який 2 липня 1939 року в Штутгарті відвідали 70 тисяч фанів). Після цього бою українець провів на стадіонах ще 5 поєдинків поспіль.
20 березня 2010 року Кличко в присутності 51 500 глядачів брутально нокаутував американця Едді Чамберса на домашній арені Фортуни в Дюссельдорфі.
11 вересня 2010 року Володимир у присутності 43 тисяч фанів нокаутував нігерійця Сема Пітера на домашньому стадіоні Айнтрахта у Франкфурті. Цікаво, що в Німеччині лише три футбольні арени мають розсувний дах – у Гельзенкірхені, Дюссельдорфі та Франкфурті, завдяки чому бої можна було проводити і в зимовий період.
2 липня 2011 року Кличко у присутності 45 тисяч фанів (10 тисяч були британцями) на домашньому стадіоні Гамбурга переміг британця Девіда Хея і завоював останній чемпіонський пояс WBA, який на той час не належав братам Кличкам. Телеаудиторія цього бою склала 500 мільйонів глядачів (!) у всьому світі.
3 березня 2012 року на вже знайомому стадіоні в Дюссельдорфі у присутності 55 тисяч фанів українець нокаутував француза Жана-Марка Мормека, підтримати якого прилетіли співвітчизники Жан-Поль Бельмондо та Жан Рено.
7 липня 2012 року в швейцарському Берні на домашній арені Янг Бойз у присутності 22 тисяч глядачів Володимир нокаутував американця Тоні Томпсона і відразу після перемоги привітав свого тренера Емануеля Стюарда з 68-м днем народження, прямо на ринзі заспівавши йому Happy Birthday. Це був останній бій українця під керівництвом Стюарда, вже 25 жовтня легендарний американський тренер відійшов в інший світ.
28 листопада 2015 року Кличко повернувся на футбольний стадіон у Дюссельдорфі. 55 тисяч глядачів прийшли подивитися його бій з британцем Тайсоном Ф’юрі.
29 квітня 2017 року на Вемблі у присутності 90 тисяч фанів (за кількістю глядачів повторив досягнення 1939 року, коли у Великобританії відбувся поєдинок Лена Харві з Джоком МакЕвоєм) Володимир провів останній бій у своїй боксерський кар’єрі. Поєдинок Кличка з чиним чемпіоном світу – британцем Ентоні Джошуа – транслювався у 150 країнах світу, а на українському телебаченні він став найрейтинговішою спортивною подією року. Квитки на бій коштували від 40 до 2000 фунтів стерлінгів, а на вторинному ринку вартість місць у першому ряду доходила до 60-70 тисяч фунтів (більше 2 мільйонів гривень).
Всього Володимир провів на футбольних стадіонах 8 боїв (шість у Німеччині, по одному в Швейцарії та Великобританії). Природно, що на всіх цих аренах Кличко відвідував футбольні матчі напередодні своїх поєдинків. Зокрема, у рамках промо власних боїв.
5 футбольних фактів про Кличка
Коли у серпні 2017 року Кличко оголосив про завершення своєї боксерської кар’єри, в той же день на офіційних соцмережах Баварії, Гамбурга та Шальке були розміщені побажання Володимиру успіхів у подальшому житті та запрошення на домашні матчі цих німецьких команд.
***
Почесними гостями на чемпіонських боях Володимира були Франц Беккенбауер та Лотар Маттеус, Андрій Шевченко та Андрій Воронін, Григорій та Ігор Суркіси. А почесними членами офіційного фан-клубу братів Кличків – Сергій Ребров та Андрій Ярмоленко, Мирон Маркевич та Марко Девіч.
Серед світових зірок спорту і шоу-бізнесу почесними членами фан-клубу були 7-разовий чемпіон Формули-1, британець Льюїс Хемілтон та його співвітчизник – співак Стінг. Також серед фанів боксерського таланту Володимира – директор Шахтаря Даріо Срна і головний тренер Динамо Мірча Луческу.
***
Протягом кількох років (2010-14) телеканал Інтер транслював бої братів Кличків і матчі національної футбольної збірної України. Телерейтинги поєдинків за участю Віталія та Володимира були майже вдвічі вищими, ніж ігри збірної. Наприклад, матч Україна – Англія, який відбувся 10 жовтня 2013 року, мав рейтинг (в категорії 18+) 11,8, а бій Кличко – Повєткін, який відбувся 5 жовтня 2013 року – 19,5. Експерти пояснювали це тим, що бої братів Кличків дивиться і жіноча аудиторія, яка майже відсутня на матчах збірної України.
***
У грудні 2018 року Klitschko Foundation зі своїм проектом «Посилка успіху: розвиток спорту в школах» отримав грант від дитячого фонду УЄФА (The UEFA Foundation for Children) на реалізацію дитячої соціальної програми. Всього УЄФА було вибрано 45 нових проектів, загальна сума підтримки склала 3,5 млн євро.
***
З 2019 року у Києві щорічно відбувається міжнародний турнір з міні-футболу Klitschko Cup. Така назва – ініціатива організаторів, яка, скоріш за все, є реверансом у бік Віталія Кличка, адже турнір ще називають Кубком мера.