Поки ми з Вами не на жарт занепокоєні відсутністю у Динамо забивного нападника, Фран Соль продовжує приносити неабияку користь іспанському Тенеріфе. Вчора Фран провів мабуть, один з найкращих своїх поєдинків з часів виступів за нідерландський Віллем II — 2 голи та асист у грі проти Картахени, що закінчилася розгромною перемогою команди Соля (3:0).
Другий гол орендованого у Динамо форварда максимально нагадав мені того Франа Соля, якого ми бачили по відеонарізках перед трансфером до Динамо, того Франа, який впевнено розпочав київський етап своєї кар’єри двома голами (Олімпіакосу та Зорі) у трьох стартових поєдинках. Потім був злощасний виїзд до Чернігова та зламане плече, що фактично і стало “крапкою” (а може, все ж таки, «трикрапкою»...?) його динамівської кар’єри.
Фран Соль 2020/21 — основний нападник Тенеріфе. «Зірок з неба» команда не хапає, займаючи наразі лише 16-те місце (з 22-х) у турнірній таблиці іспанської Сегунди. Соль є одним з лідерів команди та головним її бомбардиром, має в своєму активі вже 5 голів та 2 асисти з початку жовтня. Поговоримо про те, скільки за той самий проміжок часу забив Супряга?
Багато хто може відповісти мені на це: «Який сенс порівнювати гру за аутсайдера Сегунди з виступами за Динамо? Тут і в УПЛ є пристойні команди, і в єврокубках команда регулярно грає. Це ж зовсім інший рівень». І, можливо це Вас здивує, але я погоджуюсь з цим аргументом, хоча й рівень Сегунди знецінювати також не став би, особливо на фоні нашої рідної ліги зразка кількох останніх сезонів.
Хочу відзначити зовсім іншу штуку — те, наскільки гра «канарського» Франа Соля візуально відрізняється від того, що ми бачили до цього у Києві. Неозброєним оком видно, що Соль у поточній своїй версії значно впевненіше почуває себе на полі та отримує задоволення від футболу. Довіра тренера, рідні країна та мова, сприятливий клімат — все це зіграло важливу роль у, в першу (на мій погляд), чергу, психологічному відновленні Франа. Він знову відчув себе потрібним на футбольному полі, відчув «смак гри», що й вилилося у забиті голи. Для підтвердження своїх слів, додаю лінк на короткий огляд вчорашньої гри, MVP якої став #19:
Особливо зверніть увагу на третій гол Тенеріфе. Майстерності та холоднокровності, як бачимо, Франу не займати. Хоча й пенальті, який вміло реалізував Соль, чомусь нагадав про таку ж «точку» у кубковій грі проти Миная минулого сезону, яку іспанець не реалізував. До чого я веду? Моя суб’єктивна думка полягає в тому, що якщо б Фран Соль отримав хоча б половину ігрового часу Супряги, можливо, питання забивного нападника не стояло б перед Динамо настільки гостро. Але «розкручувати» 20-річного хлопця для італійського ринку, судячи з усього, для Динамо важливіше, ніж мати досвідченого нападника, який забиває тут і зараз.