Кінець літа 1961-го, Динамо йде серед лідерів Вищої ліги. До завершення сезону, який стане унікальним для киян, залишається два місяці. Команда, ударною силою якої виступає тріо Лобановський – Каневський – Базилевич, незабаром стане чемпіоном Союзу. Вперше у своїй історії.
На повороті поруч із київським РАЦСом, на вулиці Шовковичній, дівчина прямо на ходу вилітає із «Москвича» 408-ї моделі.
«Батько поспішав на тренування, а мати з подругою запізнювалися на заняття в театральному інституті. Дівчата ловили машину. Тато проїхав повз них, проте вирішив розвернутись і підвезти попутниць. Мама відволіклася розмовою: чи то погано зачинила двері, чи випадково рукою відчинила їх і вилетіла з автомобіля та сильно травмувалася»,
– розповідає незвичну історію знайомства своїх батьків Олег Олегович Базилевич.
Того дня гравець Динамо відпросився на кілька годин у наставника команди В’ячеслава Соловйова. Базилевич залишив базу, адже нібито мав доставити квитки на черговий матч батькам і друзям. Тренер ще додав на прощання: «Тільки не затримуйся».
Тетяна навчалася на другому курсі Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого. Олег вважався одним із лідерів Динамо. Через два тижні після випадку на Шовковичній Базилевич оформив дубль у матчі 1/16 фіналу Кубка СРСР проти краматорського Авангарда. Спочатку він відзначився в основний час, а потім приніс перемогу в екстратаймі – 3:2. Згодом у чемпіонаті він заб’є два дуже важливі голи: СКА у Ростові (4:2) і тбіліському Динамо у Києві (1:0).
Мало хто знав, що у ці дні думки 23-річного хлопця заполонив не лише футбол. Олег постійно провідував Тетяну у лікарні і носив їй квіти. Вже незабаром, якраз після завершення чемпіонського сезону, пара одружилася.
1 грудня 1961-го на весіллі Базилевичів гуляла вся команда київського Динамо. Варто додати, що сукню для нареченої пошила її мати Елеонора Станіславівна. У 1964-му сім’я Базилевичів поповнилася первістком Олегом.
Олег і Тетяна, яка стала акторкою театру Лесі Українки, прожили разом понад сорок років. У 1978 році в дружини Олега Петровича трапився мікроінсульт, вона залишила сцену, а у 2004-му пішла із життя.
«Відносини Олега та Тетяни можна назвати непростими, адже фактично на спільній території повинні були вжитися два сильні характери,
– каже Олег Базилевич-молодший. –Крім того, вони не мали багато часу на спілкування. Батько постійно перебував на зборах, на базі чи виїздах. Мама також наполегливо займалася роботою. І футбол, і театр – сфери, що потребують великих енерговитрат та забирають чимало нервів. Хоча тато, наприклад, намагався залишати роботу на роботі і про футбол вдома ми говорили обмаль»
.
За словами Олега Олеговича, батьки будували стосунки
«не завдяки, а всупереч системі»
. У певний момент Олег та Тетяна розійшлися і навіть мешкали окремо.«Вони фактично розвелися, але потім знову зійшлися. Можу назвати маму жінкою з непростим характером, однак на це є певні причини. У неї було зовсім нелегке дитинство – її батько загинув на фронті. Мати була корінною киянкою, походила з давньої українсько-польської сім’ї. Її тато, мій дідусь, протягом усього життя приховував, що його батька-прокурора розстріляли муравйовці у 1918-му році»
, – згадує Базилевич-молодший.Дружина видатного футболіста, а потім і тренера, рідко ходила стадіон. Через надмірне переживання за команди чоловіка, Тетяна нечасто дивилася матчі по телевізору. Олег Петрович – навпаки – полюбляв відвідувати театральні вистави. Базилевич-молодший згадує, як неодноразово спілкувався з Олегом Борисовим, легендарним актором, що зіграв роль Свирида Голохвостого у фільмі «За двома зайцями».
До речі, на момент випадкової зустрічі з Тетяною, Олег тісно спілкувався з Кірою Лавровою, журналісткою, донькою провідного актора театру Лесі Українки Юрія Лаврова. Брат Кіри, Кирило Лавров, був широко відомим завдяки безлічі ролей у кіно, а також у спектаклях цього ж театру.
У театрально-футбольних колах Києва тоді очікувалося, що Олег та Кіра можуть через якийсь час побратися. Несподіване знайомство з Тетяною все перекреслило, хоча вісь «театр – футбол» залишилася незмінною.