– Ти був у структурі “Динамо”, а потім перейшов до “Шахти”. Не вважаєш це зрадою?
– Чесно, то не знаю, як сказати. Я був у структурі “Динамо” і вони зробили ставку більше на молодь. Ну мені так сказали, а як воно було насправді, то я не знаю. В мене завершився контракт і я був на перегляді в іншому клубі УПЛ, але там не склалось. А “Шахтар” ще до того пропонував мені контракт, вони були наполегливими, то я й перейшов у цей клуб. Не пошкодував, тому що через нього я потрапив до “Маріуполя” і тут я прогресую, є гравцем Прем’єр-ліги та граю футбол.
– Ігор Кирюханцев в інтерв’ю сказав, що “Шахтар” на 60% є в’язницею для українців. Погоджуєшся з ним?
– Ну, як сказати. Є приклади хороші, а є не дуже. Це так само, як в будь-якому іншому клубі. Ось навіть взяти того самого Вітю Коваленка. Він ж пішов, його відпустили, у нього все добре. Є, звісно, приклади, яким можливо заблокували дорогу колись. Знову ж таки, потрібно дивитись. Ти підписуєш контракт з “Шахтарем”, то тебе ж ніхто не змушує підписувати з ними договір. Ти сам це робиш і знаєш, що з цього клубу просто так не підеш. Якщо скаржитись, що клуб не відпускає, туди-сюди, то воно так і буде. Але треба себе проявляти. Ось Саша Зубков, прийшов і показав себе в “Маріуполі”, поїхав у “Ференцварош”. Його викупили і “Шахтар” відпустив, ну це ж хороший приклад. А якщо скаржитись, що ось мене не відпускають, то для початку потрібно себе проявити, щоб за тебе запропонували якусь компенсацію. І, будь ласка, йди. Думаю, що “Шахтар” буде тільки за, щоб заробити гроші.