- Вітаємо з тим, що ти був обраний уболівальниками «Динамо» гравцем місяця! Це особливе відчуття?
- Для мене не такі вже й важливі індивідуальні досягнення. Я завжди казав, що командні перемоги - набагато важливіші. Коли я був молодший, тоді, напевно, гнався за індивідуальними перемогами - хотілося більше забивати та віддавати гольових передач. Зараз у мене це пішло на другий план.
- Ми вже звикли до того, що ти забиваєш. Чому не вдалося відзначитися сьогодні?
- Не завжди виходить забивати та робити асисти (усміхається). Суперник теж дивиться, як я граю, підлаштовується під мою гру. Тому з кожним разом забивати буде все складніше. Але я не засмучуюсь, головне - перемога команди, для якої я приніс якусь користь.
- Чому вийшли настільки різні тайми?
- «Минай» - фізично добре підготовлена команда. Ми теж, але нам потрібно було атакувати, а у них 10 футболістів знаходилося в захисті, і було складно прийняти м'яч, розвернутися. А в другому таймі у нас уже з'явилися зони, плюс «Минай» грав у меншості після вилучення. Можна сказати, гра була зроблена.
- Чи приділяли ви особливу увагу колишньому динамівцю - Артему Мілевському?
- Коли бачу Артема - спілкуємося, запитуємо, як справи. Ми не були друзями, але перебували в хороших відносинах, коли я грав за дубль «Динамо», а його віддавали в дубль із першої команди. Він нам допомагав і підказував. Добре ставлюся до Артема.