Високі швидкості, добротна інтенсивність – обидві команди заслужили похвалу
У Зорі все ті ж на манежі. Сайядманеш на швидкості та дриблінгу, Гладкий у підіграші, Жуніор Рейс з підключеннями. Не сподобався частий брак Фаворова та Вернидуба при конструюванні атак. Фактично повноцінно працював лише лівий фланг. Водночас Шахтар дозволив Зорі в обороні значно більше, ніж Динамо. А головний момент був би з великою імовірністю скасований через VAR – де там була гра в м'яч, а не ноги Циганкова, не показав жоден повтор.
Команда Скрипника підняла інтенсивність матчу на високий рівень, сподіваючись, що Динамо з двома матчами на тиждень не витримає. Часто це була суха інтенсивність без ударів, але з динамічними підходами. Ефект шоу був на належному рівні. Якщо проти Шахтаря луганський клуб використав свій вбивчий момент, нині не дотисли. А ось суперник реалізував 2 з 3 перших влучань у площину воріт. Вбивча ефективність динамівців, яку захищає класна організація гри та зразкова, хоч і не дуже регулярна, концентрація – саме дисципліни в обороні не вистачило в ЛЄ з Вільяреалом та ще кількох матчах сезону.
У Луческу працювало все, навіть заміни
Традиційно ураганні 15 хвилин Києва після перерви. М'яч круто рухався і до перерви, але Зоря не пускала великі сили киян у володіння Васіля. Як тільки додалося підкріплення, виникла вирішальна ситуація, коли 4 людей могли забивати без будь-яких перешкод з меж воротарського. Звинувачувати голкіпера господарів – дурна затія. Вернидуб просто дивиться кіно, як у нього з-а спини вибігає Бєсєдін і замикає у порожню рамку. Опорники не встигають підстрахувати. Жерсон, Андрієвський і Шепелєв жваво вийшли на заміну, кожен взяв участь в небезпечних моментах, хоча дехто провів не більше 7 хвилин на полі.
Сидорчук – король матчу, Бєсєдін і Шапаренко близько
По перерві на полі існувала лише одна команда. У Зорі обмаль ударів і моментів, багато потуг і бажання, недостатньо ефективності. Навіть на втомлених ногах динамівці обійшлися без особливих пожеж. Сидорчук кілька разів не встигав накрити удари у першій половині, зате після перерви домінував на полі. Результативний простріл з не свого правого флангу! Фірмовий гол-красень. У схожому стилі, до слова, при Луческу стандарти вже намагались реалізовувати. Певна різноманітність присутня, робота на тренуваннях помітна, і це похвально.
Неймовірний об'єм роботи Бєсєдіна і Шапаренка, які сміливо брали м'яч на себе, тягнули, вибігали ривками, обігравали, заробляли фоли, ствроювали простір. Коли потрібно, ще підвищували темп, починали діяти надто швидко для суперника. По суті, Зоря не мала шансів встояти. Динамо грало з позиції сили, як Вільяреал у Києві. Команда Луческу приїхала з твердим наміром не дарувати Шахтарю зайвої надії. Часті зміни позицій, небанальні ходи в нападі. Ніхто не випадав. Блискуче зберігали концентрацію на другому поверсі, зокрема, при стандартах. Словом, ідеальний футбол на результат без особливих нервів в і так непростому графіку.