— Нещодавно Артем Довбик дебютував в першій збірній України. Що відчуваєте, коли з «Дніпра-1» викликають гравців до головної команди країни?
— Можливо, на мене зараз образяться у тренерському штабі збірної, але скажу наступне. Коли ти виходиш грати під прапором національної команди, то повинен на полі по футбольному битися! І Довбик за той час, що йому відвели, бився! Він здатен на багато більше! Він молодий, сильний, дуже обдарований. Головне цей хлопчина з його данними у розквіті! Він зможе принести дуже багато користі збірній! Дуже! Ми з ним розмовляли про те, що таке Україна, що таке збірна, і як він може себе там зарекомендувати. Вважаю, гравець, який потрапляє у збірну, повинен віддавати всього себе до останнього. Розумієте? Кожен гравець — віддавати себе до останнього! Звертаюся до тренерського штабу збірної: придивиться до цього хлопця уважніше! І він обовязково віддасть всього себе на полі, незважаючи на будь-який настрій. І я хотів би, щоб кожен гравець збірної України так саме і діяв.
— Не боїтесь, що його вкрадуть? (посміхаємось)
— Ні, його ніхто не вкраде. Він потрібен нашій команді, і розмови про це ніхто не веде.