Шевченко у «Шахтарі» – як відповідь «Динамо» та Луческу: несподіваний варіант і ще 5 тренерів на заміну Каштру

Футбол України 26 Квітня, 21:13
«Шахтар» на порозі глобальних рішень. «Футбол 24» аналізує явні та приховані можливості заміни для Каштру.

Крісло під Луїшем Каштру відверто хитається. Розмови про його відставку циркулюють фактично від початку сезону. Невдачі у чемпіонаті тільки їх посилювали. Хоча успішні матчі проти Реала та вихід у Лігу Європи із дуже непростої групи трохи пригасили напругу.

Матч проти Динамо показав, що тренер вже не має впливу на команду. Футболісти втратили всю гостроту вражень від футболу. Якщо все йде добре, то команда ще якось грає. Якщо виникають проблеми, вона не здатна проявляти характер.

Відверто кажучи, я не розумію, що може дозволити Каштру отримати новий контракт. Якщо його залишати, то не Тайсоном єдиним. Повинен піти ще ряд гравців, які багато років захищають кольори «гірників». Навряд чи хтось зважиться на таку перебудову. Шахтар живе у певній системі координат і не йтиме на серйозні кроки заради тренера.

Тож хто може очолити Шахтар?

1. Роберто Де Дзербі



ЗМІ називають головним кандидатом на посаду наставника «гірників» саме Роберто Де Дзербі. Мовляв, директор з футболу Даріо Срна стоїть за цим трансфером. Срна свого часу грав в Італії та мав можливість ближче ознайомитися із роботою наставника Сассуоло. Дійсно, за стилем гри Роберто підходить для «гірників». Де Дзербі намагається форсувати події на полі, домінувати, контролювати м’яч. Уміє розвивати футболістів. Це все тотожне із філософією Шахтаря.

Де Дзербі потрібно робити наступний крок у кар’єрі. Пробувати власні сили на міжнародному рівні. Напевно, у нього будуть свої пропозиції в Італії: Рома, Наполі, Фіорентина близькі до зміни тренера. Незрозуміло, що буде із Пірло в Ювентусі.

От якраз наявність цікавої пропозиції в Серії А буде вирішальною в тому плані, чи приїде італійський наставник до України. Зрозуміло, якщо його покличе умовна Рома чи Наполі, то він залишиться вдома. Для кожного італійського наставника працювати в таких командах – це шанс себе проявити.

У Шахтарі все непросто. Це вже не та команда, яку не потрібно змінювати. Роботи вистачає. Йде зміна поколінь, команда після невдалого сезону. Фактично, потрібно будувати щось нове. Часу на цю побудову ніхто не дасть. Від Де Дзербі будуть вимагати вихід у Лігу чемпіонів через кваліфікацію та боротьбу з Динамо від першого туру за чемпіонство. Влітку багато часу на підготовчу роботу не буде, адже відбудеться Євро, а в Шахтарі вистачає збірників. Без них награвати щось немає сенсу.

Інше питання – це система Шахтаря. Останні три тренери розмовляли португальською мовою. Бразильці вимагають наставника, який матиме з ними пряму комунікацію. Де Дзербі не має досвіду роботи за межами батьківщини. Крім того, він ніколи не працював із такою кількістю бразильців. Це однозначно – додаткові ризики. Так само, як і вміння різати по-живому. Щоб не повторилася ситуація Тайсона, потрібно вже влітку прощатися із певними гравцями, а на їхнє місце брати нових. Каштру купили тільки Коноплянку. Зараз для Шахтаря актуальними є кілька позицій – форвард, атакувальний півзахисник, опорник, центрбек. Чи готові боси донецького клубу під нового тренера виділяти відповідний бюджет? Я вважаю, що це буде одна з умов його можливого приїзду в Україну.

2. Даріо Срна



Розмови про це ходять вже давно. На перший погляд, усе виглядає дуже добре і навіть більше – Срна багато років у клубі, знає філософію команди, як працює внутрішня кухня, на контакті з усіма гравцями. Останні два роки Даріо перебував у тренерському штабі, тому вже мав перейняти певний досвід.

До Шахтаря повернувся італійський фахівець Карло Ніколіні. Він багато років працював у Шахтарі із Луческу. От вам і початок формування тренерського штабу. Зараз Ніколіні працює заступником Срни у статусі директора з футболу. При потребі він багато може підказати, навчити.

Питання в тому, чи відчуває себе тренером сам Срна? Тренерська робота – це стиль життя, а не просто сьогодні хочу, а завтра – ні. Тут потрібно проявити наполегливість, вміння вчитися, вдосконалюватися. Я поки такого великого бажання у нього не побачив. Якщо Даріо хотів би стати тренером, він мав би отримувати відповідний досвід. Його рідний Хайдук переживає не найкращі часи та потребує якісної тренерської роботи. Прекрасна можливість для старту кар’єри. Або навіть робота із молодіжною командою Шахтаря.

Для Шахтаря тренер без досвіду – це кіт у мішку. Ніхто не знає, як він себе проявить. Скільки б заслуг не було у Срни, як лідера та капітана Шахтаря, але тренерський хліб – це інше. Після програного матчу за Суперкубок проти Динамо Срна сказав, що краще грати в атакувальний футбол, ніж здобувати раціональні перемоги. Після цього Шахтар діяв у Лізі чемпіонів другим номером, виходячи із власних можливостей, ставлячи на перше місце результат. Тут трохи попахує некомпетентністю.

Іншими словами, є свої плюси, але й мінуси. Гадаю, що сам Срна усвідомлює: тренер відповідає за результат. В один момент можна втратити абсолютно все.

3. Паулу Фонсека



Схоже, для португальського наставника цей сезон – останній на чолі Роми. Завдання перед клубом у поточному сезоні стоїть дуже серйозне – вихід у ЛЧ. Через чемпіонат це зробити вкрай непросто, шансів дуже мало. Ставка на ЛЄ, зараз турнір на фінальній стадії.

Не скажеш, що Фонсека провалився в Італії, але й успіху не досягнув. У тій реальності, куди він потрапив, потрібно було жити від гри до гри, не думаючи про великі перспективи, вирішуючи наявні проблеми. Рома в організації роботи клубу поступалася конкурентам.

Рому придбав американський мільярдер Фрідкін. Він хоче будувати новий проект. Схоже, що в нього Фонсека вже не входить. Шанси отримати роботу мають імениті італійські тренери Саррі, Аллегрі, можливо Де Дзербі, який проявив себе у Сассуоло. Клуб хоче йти своєю дорогою за своїм планом.

Що залишається Фонсеці? Навряд чи мова може йти про підвищення і роботу в сильніших клубах. Скоріше, потрібно робити крок назад і шукати варіанти у середняках чи аутсайдерах. Розмови про Бенфіку не переконують. Там потрібно вміти працювати із молодими гравцями, що не є сильною стороною Фонсеки.

Повернення в Україну може бути вигідним рішенням для всіх. Для Фонсеки – можливість знову себе показати в Лізі чемпіонів і після цього спробувати ще раз у провідному чемпіонаті. Гравців Шахтаря він знає, чемпіонат знає. «Гірники» вже обкатали цілий ряд молодих гравців, що дасть можливість працювати з хорошим матеріалом. Не варто забувати, що Паулу одружений з українкою. Тому Україна для нього вже не є чужою.

4. Леонарду Жардім



Приклад Каштру показав, що Шахтарю для досягнення успіху потрібен тренер із міжнародним досвідом. Жардім якраз має хороше ім'я після роботи зі Спортінгом та Монако. Він розуміє та знає, що таке результат, уміє його досягти.

Зараз Жардім повинен зробити крок назад, щоб потім просунутися на два уперед. У нього був вдалий, а потім і провальний відрізок у Монако. Тепер тренер відкритий до пропозицій, обговорюватиме всі можливі варіанти. Може скластися вигідна співпраця. Леонарду повертається на хороший рівень та матиме можливість себе показати, а Шахтар отримує якісного фахівця на певний час.

Жардім – це дисципліна, швидкий футбол з акцентами на фланги. Не можна сказати, що португалець підходить на всі сто під філософію Шахтаря, але спільні дотики знайти можна. Доведеться певні речі підкоригувати. Це не буде видовищний футбол, але щось дуже раціональне та швидке. Шахтарю потрібно налагодити гру в обороні. Додати командної дисципліни. А швидкі гравці на флангах є.

Не варто забувати, що Жардім – португаломовний. Він матиме чудову комунікацію із гравцями. З усіх відомих і вільних португальських тренерів саме Леонарду підходить для Шахтаря найбільше.

5. Пепа



У Шахтарі так створена система, що тренер розмовляє португальською – Луческу, Фонсека, Каштру… Чому так? Відповідь очевидна. У команді вистачає бразильців, тому з ними має бути пряма комунікація.

Можливо, знову варто пошукати тренера в Португалії? У цій країні гарно працює футбольний ліфт. Коли тренер чи гравець себе проявляють, отримують можливість піти на підвищення у місцеві гранди. Там постійно з'являються якісь цікаві імена.

Школа місцевих тренерів – доволі сильна. Зараз, щоправда, відбувся певний спад. Але хороші сподівання подає наставник Спортінга Рубен Аморім. Йому тільки 36, а він вже за крок до чемпіонства. Думаю, невдовзі ми побачимо його у провідних європейських лігах.

На кого може звернути увагу Шахтар? Напевно, найвище із доступних перебуває Карлуш Карвальял із Браги. Але стиль цього тренера не дуже підходить для Шахтаря. Всі ми бачили, як Брага грала із Зорею. Вони діяли від оборони, другим номером. У Шахтаря зовсім інша філософія. Крім того, Карвальял вже досвідчений тренер. Працював навіть в Англії. Його тренерський прогрес малоймовірний.

Мені здається, що найбільш цікавою персоною є Пепа – наставник клубу Пасуш де Феррейра. Його команда у поточному сезоні перебуває якраз під грандами.

У тактичній побудові та філософії гри Пасуш дуже близький до Шахтаря. Команда намагається домінувати на полі, тримати м’яч, має активні фланги. Є певні розбіжності у середині поля, але то нюанси, які можна вирішити.

Пепі тільки 40 років. Він на початку становлення своєї кар'єри. Для нього Шахтар – це трамплін, шанс себе показати на хорошому рівні. А для «гірників» – це можливість отримати перспективного, сучасного спеціаліста.

6. Андрій Шевченко



Шевченко вже 5 років працює зі збірною України. Це величезний термін для тренера національної команди, якщо він хоче рухатися вперед. Кожен розуміє, що клубний футбол та футбол збірних – це різні речі, амбіції та гроші.

Шевченко провів у команді феноменальну роботу. Пройшов зі збірною процес зміни поколінь та прищепив їй своє бачення футболу. Перемоги над іспанцями та португальцями і вихід на Євро підтвердили, що збірна прогресує.

Питання в тому, чи ще довго Шевченку та його штабу буде цікаво працювати із національною командою. Після Євро потрібно будувати новий колектив. Покоління Ярмоленка і Коноплянки вже відходить. Виникають великі проблеми в опорній зоні та на флангах півзахисту. У відборі до чемпіонату світу втрачено важливі очки у матчах проти Казахстану та Фінляндії. Боротися за перше місце із Францією буде непросто.

Шевченку потрібно включатися в новий цикл побудови команди, коли пік буде за 2-3 роки, або щось змінювати самому. Варіантів із топ-чемпіонатами зараз небагато. Були розмови про Челсі, але там є Тухель. Мілан? Піолі провів фантастичну першу частину сезону. Це його команда. Чи підуть боси на перебудову? Є свої ризики. Одна справа, коли ти працюєш із командою постійно, а інша – лише тиждень раз на два місяці. Якщо будуть міняти тренера, то не факт, що це буде саме Шевченко.

Можливо, варто почати із чогось простішого? У Шахтаря хороші можливості. Участь в єврокубках. Можна себе проявити та показати із найкращого боку. Керівники Шахтаря мають якось відповісти на перехід Луческу в Динамо… Тільки от наскільки це буде цікаво самому Андрієві Миколайовичу?