Настав час трохи поговорити про остаточний вибір нашого головного тренера. Якщо хтось серйозно травмується, звісно, УЄФА дає право зробити заміну перед стартом турніру, але ключові рішення Шевченко ухвалив. Мінімальні несподіванки, але без емоційних реакцій не обійшлося, пише football24.ua.
У тренерському штабі вірні собі. Жодних гравців третьої, четвертої чи п'ятої сил УПЛ. Навіть Бондаренка, який належить Шахтарю, але грає в оренді за Маріуполь, відсіяли. Зате взяли зовсім юного новачка Судакова, який ще тільки чекає на офіційний дебют, але вже понюхав пороху в спарингу проти Бахрейну. Очевидно, що це найбільший переможець у ситуації з перенесенням ювілейного Євро на 2021 рік. Хоча Ілля Забарний та Артем Бєсєдін готові посперечатися – їх цей сезон також виніс на хвилю успіху.
І все-таки без Луніна
Хтось наївно міг чекати, що Трубіна за один провальний спаринг спишуть за межі заявки. Однак вічний запасний Реала дає Анатолію всі шанси на виправлення. Звісно, трохи дивно бачити національну збірну без Луніна, адже раніше його стабільно викликали в періоди без ігрової практики в більш пересічних іспанських клубах. Водночас найкращий гравець Шахтаря провів гідний сезон, вражав в ЛЧ, плюс має велику перевагу в ігровому тонусі. Ну, а якщо вибирати між людьми без практики, то вирішили пригадати всі заслуги Пятова у роздягальні та виході на Чемпіонат Європи з першого місця. Для вчорашнього капітана це, мабуть, останній такий вояж. А Лунін ще свої шанси повинен отримати (Анчелотті в поміч, гірше вже точно не буде!).
Динамо – базовий клуб, Шахтар за рік втратив першість
Попри те, що Шевченко відсіяв найбільше чемпіонів України (спочатку травми Шепелєва, Андрієвського і Буяльського, згодом вольове рішення щодо Сироти), кияни і так домінують у заявці. Відразу 10 динамівців – який же разючий контраст з тим, як було ще пару років тому, коли подекуди в основі могли не побачити жодного! Очевидно, не всі під стартовий склад, але перспективи насамперед Бущана, Караваєва, Шапаренка, Забарного, Миколенка і Циганкова дуже непогані, а трьох останніх активно «продають» у топ-чемпіонати ще до старту турніру.
Водночас досить реальним є варіант, коли Шевченко просто чергуватиме, а не міксуватиме склади наших грандів на ключових позиціях. Наприклад, у воротах Трубін, і далі по всій центральній вісі пара оборонців Матвієнко/Кривцов, а Степаненко в опорній зоні. Динамівський варіант взагалі передбачає можливість випустити 100-відсотковий склад найкращої оборони УПЛ 2020/21 – Бущан, Караваєв, Забарний, Попов, Миколенко. А в центрі поля їх підтримуватиме звичний дует Сидорчука і Шапаренка. Розбавляти підопічних Луческу можуть в такому разі хіба що Матвієнко (замість Попова) та Степаненко (замість Сидорчука).
Судаков як найбільша претензія від експертів і фанів
Чи не єдиним відкриттям заявки стало потрапляння туди 18-річного юнака з Шахтаря. Атакувальний хавбек Георгій Судаков, який може ще зіграти на лівому фланзі півзахисту, провів лише 407 хвилин у дорослому футболі в офіційних турнірах. Встиг забити дебютний гол за головну команду донеччан. Щоправда, в «дербі» проти хлопців з дубля Маріуполя, яке в багатьох викликає тільки іронію. «Ну, який Судаков, за які такі заслуги» – звучать масові претензії у футбольних пабліках та навіть під дописом про заявку від УАФ.
Хтось скаже: «Та краще б вже Лєднєва залишили». Чемпіон України 2021, до слова, навіть у фотосесії під Євро взяв участь – щось змінилося в останній момент? Кумедно, але в сезоні, що передував Євро-2020, Георгій зіграв навіть більше. У динамівця 21 матч, але тільки 374 хвилини. «Гірник» виходив 14 разів, але – на 407. З іншого боку Богдан і забив удвічі більше. Якщо так хотілося взяти ще одного атакувального хавбека, то по-хорошому жоден з них не тягнув. Є Юрченко (8+8 за системою гол плюс пас у Зорі, зокрема, з результативним досвідом в основній сітці ЛЄ). Є той же Тотовицький (9+5 за Десну). Є третій найкращий асистент українського сезону Кирило Ковалець, якому ще й травми завадили набити більше гольових дій.
На користь Судакова 3 моменти з великою натяжкою. По-перше, відразу всі згадують приклад тоді ще ноунейма Зінченка, якого несподівано авансом заграли перед Євро-2016. Не критикував Фоменка хіба що дуже лінивий, хтось не може пробачити йому й досі, але гравець збірної України виступає у фіналі Ліги чемпіонів та не вперше виграє АПЛ. З іншого боку Сашко вже тоді мав пристойний досвід виступів, голів та асистів на дорослому рівні. Другий момент –останні штрихи заявки робили на основі аналітичних даних про актуальний стан гравців. Подейкують, що фізична витривалість Судакова на одному з найкращих рівнів у Шахтарі.
Плюс він непогано і досить сміливо в атаку увійшов на матч проти Бахрейну. Без фатальної обрізки не обійшлося, але Шевченку, схоже, сподобалося. Ну, і те, що може зіграти ліворуч. Хоча той же Тотовицький чи Петряк (13+11 за сезон, хай навіть в Угорщині, вражають) мають значно більше досвіду на тому дефіцитному краю. Судаков уже змушений тримати серйозний удар, а може прийняти на себе ще більшу хвилю хейту в разі фіаско (наприклад, невиходу з групи).
Так, Георгій у заявці України – це вихід максимум на 10-15 хвилин. Так, його і близько не було б там, якби УЄФА не розширив склади до 26 чоловік. Але він ніби займає місце усіх тих гравців скромніших клубів, яким не дали навіть шансу проявити себе хоча б на тренуваннях. Ба більше, навіть орендований Маріуполем у Шахтаря Артем Бондаренко, його товариш, складає цілісніше враження (пас, бачення поля при ньому, 8 голів за сезон УПЛ, хіба що фізику підтягнути б). Судаков ніби демотивує лідерів маленьких клубів, яким дають ясно зрозуміти: «Переходьте в Динамо, Шахтар чи хоча б туди, де ми стежимо за футболістами». Тиск неймовірний, і тут має проявитися характер Георгія, перед яким 2 вибори: стати більше Зінченком чи Коваленком.
Лівий фланг атаки – найбільша проблема
Відверте перевантаження на правому краю (Марлос, Циганков, Зубков, Ярмоленко) і дефіцит – на протилежному, де повинні ставити тих, хто грає там дуже рідко. В захисті, до речі, якраз навпаки, в рази більше лівих фулбеків, а праворуч лише двоє з Динамо (Тимчик з 420 хвилинами за сезон і Караваєв, який при Луческу частіше виходив у півзахисті чи зліва). Проблему обрізаного крила ніби й не намагалися виправляти. Невже той же Петряк з його вражаючою статистикою та відмінною формою під кінець сезону настільки не тягне? Зубкова ж викликають з Угорщини. Як у заявці може виявитися НУЛЬ лівих вінгерів, складно зрозуміти. Якби не травма Коноплянки, грав би він, незважаючи на відсутність практики у Шахтарі?
Так, лівий фланг здатен вимушено закрити навіть Яремчук, який зрідка грав там і забивав за Гент. Епізодично Роман відтягувався туди, звільняючи місце для того ж Ярмоленка в центрі, так навіть прийшов переможний гол у пам'ятному домашньому матчі проти Португалії. За такого розкладу в центрі можна випускати Бєсєдіна або Довбика, особливо варіант з таким собі дуетом нападників буде актуальний проти Північної Македонії, що неодмінно закриється і спробує як мінімум повторити результат Фінляндії, Казахстану і Бархрейну.
Однак імовірнішим є варіант переведення Зубкова чи Циганкова, які втрачають значну частину своєї гостроти, коли грають не на улюбленому правому фланзі. Питань багато, а роботи в штабу Шевченка ще більше. Дуже хочеться сподіватися, що всі наші сумніви даремні, а тренери мають план. Бо будь-який інший результат, крім виходу з групи (у плей-офф потраплять аж 16 збірних з 24 учасників чемпіонату), однозначно сприймуть як фіаско.