Шевченко видає найкращу гру на Євро-2020
Випустити 5 захисників і обох основних опорників, які раніше ніби мінялися матчами? Та ще й проти Швеції, яка сама то не дуже любить атакувати. Наважитися посадити Маліновського у запас, перевести Зінченка на роль Миколенка. Тренерський штаб максимально страхував наше життя на цьому турнірі. Нарешті ми побачили і таке явище, як заміни. Звісно, наші оцінки багато в чому мотивує переможний результат. Та душа, яку команда залишила на полі. Віддала до останку, не вимагаючи нічого у відповідь. Як віддав Бєсєдін своє здоров'я, аби ми отримали перевагу на одного гравця і можливість випустити нові обличчя.
Але це ж справді було дуже цікаво. Не сподобалося, скільки місця ми віддавали Форсбергу та Кулусевскі. Особливо важко було дивитися на страждання опорної зони. Водночас ці гравці зараз у такій формі, що і Англію могли повозити. Ми традиційно отримали купу неприємностей на свої ворота. Однак тут більшою мірою заслуга індивідуальностей, які розривають у топ-чемпіонатах і на цьому Євро. Не будемо вже зовсім недооцінювати шведів, як недооцінили вони наших хлопців. Ми не провалювалися, а дуже навіть непогано потренувалися, як стримувати усіх цих Грілішів, Стерлінгів і компанію.
Схема з 3 чи за бажанням 5 захисниками відвоювала право на життя. Ми кілька разів добряче провалилися з криттям Форсберга, який робив усе – обходив на дриблінгу, вигравав у швидкості, пробивав практично ідеально. Кулусевскі вже тримали трохи краще, Ісака добряче закрили. Танцювали від суперника, і в цьому немає нічого, за що потрібно соромитися. Досить непогано просували м'яч першими передачами – у Забарного і Караваєва 8 таких пасів, Матвієнко завершив з 6. Лише у Форсберга більше (9), але він нині був таким королем, як Шева-гравець чи Лєвандовскі у збірній. Коли твій рівень просто переростає більшість партнерів.
І ще раз на секунду. Ілля Забарний, 18 років. Захисник, якому не особливо дозволяють брати гру на себе в частині початку атак, віддав удвічі більше пасів з просуванням, ніж центрбек Манчестер Юнайтед Лінделеф. Якщо вам мало, то в юного динамівця 4 виноси, 2 заблоковані удари, 3 перехоплення і 5 виграних єдиноборств з 5. Мабуть, другий найкращий футболіст збірної після Зінченка у звітному матчі. Забарний чи не найбільше виграв від зміни схеми. Він знову постав монолітом, а разом з Кривцовим і Матвієнком міг дозволити собі ту необхідну страховку, якої не вистачало з Австрією. Зайва пара ніг ніколи не вберігала нас від пропущеного гола, але допомагала в моменти найбільшого тиску.
Зінченко, просто Браво
Гол плюс пас, які тут ще можуть бути питання. Зіна пережив важкий тиждень. Його сльози, які душив у собі, показують ставлення, яке ми хочемо бачити від усіх гравців збірної і в кожному матчі без винятків. Він майже ніколи не грав у головній команди України лівого захисника чи вінгбека, а тут вийшов і зробив роботу. Ідеальне підключення у воротарський у стилі найкращих зразків Євро-2020 (зокрема, тих, які нас вибивали), майстерний навіс з флангу. А ще 7 виграних єдиноборств з 8, виноси, відбирання, повернення контролю над м'ячем.
Довбик і Макаренко стають золотими джокерами
Один налагодив спокій в оборонній грі та виграв усю свою боротьбу за 25 хвилин. Знизив ризики, додав надійності. Інший загубив момент, але потім довів, що тренерський штаб дарма стільки часу маринував його на лаві запасних. Довбик став ілюстрацією того, що Шевченко і компанія помилялися з кількома гравцями ротації, не випускаючи їх ні на хвилину, економлячи ці заміни, ніби гарячу воду. Добре, що у такий важливий момент випустили й Артема. Однак сталося це лише після того, як важко травмувався Бєсєдін. Два гравці, які на груповому етапі не провели жодної хвилини, стали найкращими як мінімум серед тих, хто виходив на заміну.
Дух переміг клас
Збірна повторює історичне досягнення (чвертьфінал ЧС-2006), але нині насолоди більше. Ми не знущаємося над усім світом, намагаючись прорватися у серію пенальті. Навпаки, Шевченко проявляє себе блискучим мотиватором і змушує команду шукати другий гол, не доводити справу до лотереї. Ми атакуємо з останніх сил, але робимо це навіть ефектно (пас п'ятою Сидорчука, його ж влучання у стійку). Поки, таке склалося враження, Швеція чекала, коли ми самі зупинимось чи привеземо щось, українці загартовували характер. Грали через біль, піт і сльози. Саме грали, а не мучилися.
У нас немає атакувальних талантів рівня Форсберга чи Кулусевскі. Ще й щоб вони регулярно грали в топ-чемпіонатах. За всієї поваги, але Зінченко змушений більше думати за надійність, ніж креатив, у Манчестер Сіті. Маліновський стає загадкою турніру – повільний в рухах і думках, далекий від тої ролі лідера, яку приміряв на себе. Та в нас був незламний дух. Збірна проявила саме таку реакцію, яку анонсувала на кожному кроці. Просто ми не можемо без проблем. Нам навіть якось краще, коли доводиться долати труднощі, а не все вдається легко. Що ж, ви звертайтесь, коли потрібна критика, що мотивує бути злішими і мужнішими. Але якщо є за що, будемо хвалити. Сьогодні саме той, кращий день, де відпахали на повну всі. А тому за якісь помилки якось навіть незручно дорікати.