— «Шахтар» вперше звернув увагу на Довбика, коли той грав ще в «Зорі» Бельц, молдавському клубі. Тренером був Ігор Рахаєв. Тоді це був ще «ембріон» талановитого футболіста. Коли у Довбика був непоганий період в «Дніпрі», він сподобався Пауло Фонсеці. Вже при Каштру в «Шахтарі» Довбик у «Дніпрі» вийшов на якісно новий рівень і «гірники» розглядали його, як опцію для підсилення атакуючої лінії. На українському ринку він поза конкуренцією, але якщо виписати десять плюсів, то Артем буде сильніший Траоре лише в одному - він атлетичніший, фактурніший. При цьому, Траоре, при збігові обставин, може бути проданий в Європу за 15-20 мільйонів через кілька сезонів.
Історія з «Динамо» ще більш драматична. На Довбика кияни звернули увагу, коли той ще грав за «Черкаси». Командою керував Володимир Лашкул, який є давнім другом Ігоря Суркіса. На скільки я знаю, він ледь не пообіцяв президентові «Динамо», що Довбик перейде в київський клуб, але в «Черкасах» не встежили за юриличними моментами і добре спрацював Євген Красніков, який перевів Артема в систему «Дніпра». «Динамо» мало ще один супер-шанс підписати Довбика, коли «Дніпро» розвалювався і футболістів можна було купити за смішні гроші. Тоді конкретнішу пропозицію зробив «Мідтюлланд», який підписав Артема, приблизно, за 200 тисяч і гравець приїхав у Данію.
Чи буде «Динамо» намагатися підписати Довбика після втрати Бєсєдіна? Навряд чи. Крім фінансових затрат Ігореві Суркісу доведеться залагоджувати окремі «тонкі» питання. Мені здається, що він таким займатися не буде.
Журналіст розповів, як «Динамо» двічі могло підписати Довбика та чи спробує втретє отримати цього форварда
Журнаіст Михайло Співаковський в ефірі шоу «ТаТоТаке» - про те, чому Артем Довбик досі не в «Шахтарі» чи «Динамо».