Руслан Нещерет: «Було дуже важко, цілих чотири місяці я навіть не торкався м'яча»

Динамо Київ 13 Липня, 13:04
Фото: fcdynamo.kiev.ua
Голкіпер «біло-синіх» Руслан Нещерет продовжує відновлення після операції на двоголовому м'язі плеча, ставши до індивідуальних тренувань на другому підготовчому зборі команди.

- Руслане, ти вже повертаєшся до роботи без обмежень чи поки що рано про це говорити?

- Ні, це поки втягування до тренувального процесу. З Михайлом Леонідовичем тільки розпочав підготовку до повернення у загальну групу. Я тільки приступив до індивідуальної роботи.

- Як ти отримав цю травму? Як проходило відновлення?

- Під час розминки перед матчем із «Десною» я відчув біль у руці. Виявилося, що це розрив біцепса. Тому він мене так довго турбував. Мені зробили операцію в Мюнхені в квітні. Два тижні ходив із лангетою. Потім поїхав додому у відпустку і займався за індивідуальною програмою, яку надсилав тренер-реабілітолог. А коли повернувся до Києва, вже став виконувати вправи, які вимагають більшої витривалості.

- Ти на довгий час опинився без улюбленої справи. Хто тебе підтримував у цей період?

- Усі підтримували – сім'я, тренерський штаб, хлопці з команди. Дуже важко було. Цілих чотири місяці я, можна сказати, навіть не торкався м'яча. Затяжне відновлення, але, думаю, все на краще.

- Тут ти вже займаєшся з іншими воротарями, але з певними обмеженнями. Якими?

- Мені поки не можна падати. Перед тренуванням потрібно обов'язково багато часу приділяти розтяжці, роблю розтяжку з м'ячем під контролем Михайла Леонідовича. Під час вправ у групі, коли задіяні воротарі, і тренер вільний, він займається зі мною індивідуально.

- Присутність тут, на зборі, разом із командою сприяє швидшій реабілітації в моральному плані?

- Так, на зборах веселіше. Я дуже радий повернутися до тренувань, дуже скучив по м'ячу.

- Який термін повернення до повноцінної роботи прогнозують лікарі?

- Лікарі кажуть, що ще два-три тижні потрібно буде тренуватися індивідуально, після чого вже можна потроху втягуватися до загальної групи.

- Чи стежив за матчами Євро-2020? За кого вболівав крім України?

- Звичайно, вболівав за нашу збірну, наші хлопці – молодці. Крім того, з самого початку турніру вболівав за Італію.

- На Євро-2020 Бущана визнали найкращим гравцем збірної України, кращий гравець усього турніру – теж воротар, італієць Доннарумма. Голкіпери дочекалися визнання?

- Так, нарешті воротарське мистецтво почали більше цінувати. І воно піднялося на більш високий рівень. Це було видно на чемпіонаті Європи.

- Долю фіналу Євро вирішила серія пенальті. Чого тут більше – майстерності, удачі, моральної стійкості?

- Усе разом. Що стосується воротарів, спочатку йде аналіз, а потім вже виконання.