Факт 1: Регулярно свариться з тренерами
Це почалося ще з дитячо-юнацького футболу. У рідному «Вітебську» Шкурін мав складні відносини з наставниками і партнерами по команді, яким міг напхати прямо під час матчів. Йому здавалося, що він краще знає, що йому треба тренувати, як грати, і терпіли Іллю лише за очевидний талант і природні дані.
Втім, і вони не завадили влітку 2019-го вигнати Шкурина з білоруської молодіжки. Епічна була історія: не потрапивши до стартового складу на матч проти Гібралтару, Ілля просто поїхав додому. Тренери цього не пробачили, і їх можна зрозуміти.
Нарешті, екс-тренер ЦСКА Віктор Гончаренко, який працював з Іллею, теж визнавав, що «повною мірою достукатися до гравця у нього не вийшло».
Факт 2: Найкраще грав у найсуворішого тренера Білорусі
Ви, може, і не знаєте, але для Білорусі Анатолій Юревич - культова фігура ще з 90-х. Про його нестерпні навантаження ходять легенди. При цьому на відміну від Лобановського, на якого працювала група вчених на чолі з Зелєнцовим, Юревич дозує тренування «на око», що часом призводить до тяжких наслідків для футболістів.
З іншого боку, якщо гравцеві режим Юревича підходить, він знаходить друге дихання і розквітає. Саме так сталося з Шкуріним. Він приїхав до метра в «Енергетик-БГУ» в лютому 2019-го, маючи за плечима 120 хвилин і 1 забитий гол в білоруській еліті. У той же час у Юревича Ілля без розкачки видав 19 голів в 26 турах в чемпіонаті-2019.
Саме в «Енергетику» глядачі побачили, як здорово Шкурін грає на другому поверсі; як ефективно (хоч і не дуже ефектно) забиває з середньої; як відкривається між лініями і підігрує партнерам. Для чемпіонату Білорусі це була сенсація: 19 голів там ніхто не забивав цілих 12 сезонів поспіль. Додайте сюди фактуру і молодість - і зрозумієте, звідки інтерес від майже всіх грандів РПЛ.
Факт 3: В Москву переїхав за допомогою мутних схем
Шкурін в результаті перейшов в московський ЦСКА, яким тоді керував інший білорус Віктор Гончаренко. Рішення і логічне, і амбітне водночас. Але ще цікавіше інше.
Цей трансфер з білоруської сторони погано пахне. Якщо вірити Transfermarkt, 8 січня 2020 року Шкурін перейшов з «Енергетика-БГУ» не в ЦСКА, а в «Динамо-Брест» за смішні 95 тисяч євро, а вже наступного дня став гравцем армійців, які виклали за нього (Бресту, а не «Енергетику») 500 тисяч.
Не потрібно бути детективом, щоб здогадатися: у «Енергетика» і «Динамо-Брест» була по Шкуріну якась неофіційна домовленість. Подейкують, що власник Бреста раніше допоміг влаштувати перехід Іллі з «Вітебська» в «Енергетик», і йому так віддячили. У будь-якому випадку, це якийсь треш.
Факт 4: У Росії забив три голи за 360 хвилин, але програв конкуренцію
Паралельно зі Шкуріним ЦСКА підписав 21-річного аргентинського центра Адольфо Гайча за 8,5 млн євро; також не забуваємо про наявність в команді безумовного стартера Федора Чалова.
Грубо кажучи, Іллю з самого початку брали не під основу, а в ротацію - подивитися, що з нього вийде. І він на перших порах намагався чіплятися за шанси. Восени 2020-го Шкурін грав зовсім мало, проте забив три м'ячі: вирвав для армійців перемогу над «Тамбовом», в один дотик врятував нічию з «Хімками» і відкрив рахунок в нічийній грі з «Уралом».
Всі три голи Шкурін забив з близької відстані, причому в двох випадках з трьох вирішальним фактором стала його гра на другому поверсі. В ногах у Іллі на рівні РПЛ все було не так гладко, так що коментатори, реагуючи на його м'яч, видали: «Навіть Шкурін забив». Самі розумієте, про кого так зазвичай говорять.
Ну а друга половина сезону-2020/21 - це взагалі жах. Ілля спершу пошкодив стегно, потім 2-3 рази вийшов на заміну, але часу було геть мало, та й як набрати форму, якщо не граєш?
Факт 5: Є персоною нон-грата на батьківщині
Минулого року, коли Олександр Лукашенко і його режим остаточно з'їхали з глузду і влаштували терор власного народу, Шкурін (до слова, один з небагатьох спортсменів) відкрито виступив проти.
«Представляти інтереси національної команди відмовляюся до тих пір, поки діє режим Лукашенка. Живе Білорусь!» - написав форвард в соцмережі, після чого отримав хвилю негативу з боку режиму.
Зі збірної відрахували - це раз. Позбавили відстрочки в армію - це два. Навіть в ФІФА скаргу подали з вимогою заборонити Іллі виступати в клубах, але та ніяк не відреагувала. Звісно, Шкурін може виступати хоч у Києві, хоч на Місяці, але ось заїжджати в Білорусь йому зараз небезпечно. Навіть пролітати над нею - і то досить ризиковано, як показав прецедент Протасевича.
Так, і ще... На превеликий жаль для вітчизняних політичних ЗМІ, балакати на цю тему Шкурін напевно не стане. Він, як і інші пташенята Юревича, в цілому майже не дає інтерв'ю, заявляючи, що за футболіста повинна говорити його гра. Не дуже звична позиція в наш час, але, з іншого боку, частково він має рацію. «Динамо» зараз потрібні голи, а не слова.