Головко: «Cпорт – чиста політика. російські спортсмени мають нести відповідальність»

«Перші 3-4 дні було повне непорозуміння, апатія, страх та прийняття рішень. Тільки на 5-6 день прийшло розуміння того, що відбувається.



Дякуємо хлопцям, які зі зброєю в руках дозволяють нам жити у відносному спокої, бо живемо за містом – не у чотирьох стінах. Навколо нас поки що не бомблять, стан нормальний психологічний.



Є тривога, тому що з одного боку - повітряні тривоги, з іншого - канонади. Не можна до цього звикати на 100%, але з цим живеш. Сталося лихо і велика трагедія. Поки що незрозуміло, як вона вирішиться. Величезний плюс – це наші пацани, які на передовій. Це той український дух, який не дозволить ворогові просунутися.



Я називаю цю країну – 404 (росію). Ще з 2014 року. Я грав у Сімферополі, багато друзів там залишилося. Коли трапився перший акт агресії, а війна саме тоді почалася, хочу нагадати, то тоді я визначився. У мене не було двох думок.



Це однозначно погано. Так, не було активної фази в наших регіонах, але рано чи пізно це мало вилитися. Погано, що воно вилилося у повномасштабну війну. У цих ситуаціях люди себе й проявляють. Коли пташки співають і довкола весна, то всі довкола мирні, один одного поважають. А коли доводиться робити вибір, ми розуміємо, хто є хто.



Спорт – як рупор режиму. Я говорив і говоритиму, що спорт - чиста політика. Спортсмени повинні відповідати, бо вони мають право говорити. Інша річ, що в тоталітарній державі поняття рейтингу - абсолютне марення. Коли людина боїться за себе, вона не може говорити правду. Не думаю, що всі в росії топлять за війну, вони просто бояться. Може ті, хто хоче щось сказати – вони б сказали, але зараз це нереально.



Спортсмени несуть відповідальність. Я тільки за. У мене з цього питання немає дилеми. Спорт однозначно завжди був частиною політики. Не дарма їхній президент чи, не знаю, хто у них там, цар починає вирішувати ці питання після Олімпіади», - підсумував Головко.