«Україна – моя друга батьківщина, я провів там дванадцять років, пережив багато чудових моментів. Я покинув Україну 24 лютого, а до своєї команди та штабу повернувся 6 квітня у Бухаресті, після того як очолив збірну Хорватії U-20 на турнірі в Дубаї.
На жаль, нам залишається лише грати у товариських благодійних матчах та збирати допомогу Україні. Я не вмію користуватися рушницею та можу допомогти Україні лише як представник спорту.
Ніколи з початку війни я не думав, що назавжди покину Україну та кину роботу до «Динамо». Цей клуб дав мені багато чого, як і «Динамо» Загреб, і мій обов'язок допомагати українцям чим можу.
Ми вже зіграли кілька благодійних матчів – з «Легією» у Варшаві, перед повним стадіоном, потім із «Галатасараєм» у Стамбулі, потім із «Клужем», потім із «Боруссією» у Дортмунді, ось зіграємо у Загребі, а в нас ще є візит до «Базелі».
У планах виступити у шести країнах та зібрати якнайбільше грошей для українців, яким довелося покинути свою країну.
Я був в Україні 2014 року під час трагічних подій на Майдані. Був і нещодавно, коли почалася війна, коли знову ожило гасло «Слава Україні». Виявляється, тоді ми з Відою були пророками. Наш виступ під час чемпіонату світу був поспішним і не мав політичного підтексту. Ми не хотіли когось образити чи спровокувати.
Ну, я теж був гравцем «Спартака», серед колишніх одноклубників у мене є російський друг. У мене ніколи не було проблем через свою гру.
Ми не знаємо, що буде з чемпіонатом, але поки що це не має значення. Єдине, про що я молюся, щоб війна в Україні закінчилася», – сказав Вукоєвич.
Роман Яремчук: «Я не вмію стріляти, але можу доносити людям правду про війну»