Розглянемо трансфери легіонерів на «Вхід», які відбувалися за часів правління Сергія Станіславовича.
Віторіну Антунеш (2015-2018)
Португалець запам'ятався всім уболівальникам «Динамо» безпосередньо своїм голом у ворота «Евертона» на «Олімпійському».
Португалець подарував вболівальникам «Динамо» шедевр і у чемпіонаті України. Це сталося 15 березня 2015 року, постраждав голкіпер, тоді ще «Іллічівця», Євген Гальчук. Сам матч завершився розгромною перемогою киян 5-0.
Антунеш був корисний для команди у атаці, але шкутильгала його гра у захисті. Іноді португалець втрачав місце у стартовому складі. Тоді його підміняв Євген Макаренко, який переважав Віторіну саме у ефективності гри в обороні. Розквіт Антунеша прийшовся на той момент, коли «Динамо» перейшло на гру в 3-4-3, де він виконував функцію лівого вінгбека. Зараз Антунеш грає на Батьківщині за «Пасуш де Ферейра», до цього встиг пограти у іспанській Прімері за «Хетафе» та здобув золото чемпіоната Португалії у складі лісабонського «Спортінга».
Лукаш Теодорчик (2014-2017)
Джокер Реброва, який, виходячи на заміну, завжди додавав гостроти попереду. Амбіції поляка не дозволяли йому бути «на підхваті» і той зважився на оренду в «Андерлехт». Авторитетний польський журналіст Павло Капуста назвав винним у тому, що Теодорчик не заграв в «Динамо» головного тренера Сергія Реброва.
В «Андерлехті» Лукаш Теодорчик відразу ж став нападником номер один. Він отримав величезну довіру з боку головного тренера.
У нього повірили. Отже, цим і можна пояснити його божевільну забивну серію», - сказав польський журналіст.
У Брюсселі поляк справді провів найкращий сезон у своїй кар'єрі, забивши 30 м'ячів у всіх змаганнях. Європейські клуби вишикувалися в чергу за кращим бомбардиром чемпіонату Бельгії, але перехід відбувся не відразу. В італійському «Удінезе» він опинився лише у 2018, доля підготувала там на нього чекав повний провал. За версією деяких італійських газет Лукаша взагалі визнавали найгіршим трансфером сезону Серії А.
Дерліс Гонсалес (2015-2020)
Один з найдорожчих трансферів Динамо і, як наслідок, підвищений інтерес до особи парагвайця. На його плечі випала роль наступника одного із лідерів «Динамо» – Джермейна Ленса. Нідерландець починав важко, але на другий рік розігнався, і став вагомою фігурою в побудовах команди. Дерліс ні на другий, ні на третій рік фігурою співставимою з Ленсом стати не зумів. До активу парагвайця можна занести матчі з «Порту» у Лізі Чемпіонів та деякі матчі чемпіонату України. Але загалом він виглядав або блякло, або взагалі примудрявся не потрапляти по порожніх воротах, як у цьому епізоді.
Зараз Дерліс виступає на Батьківщині за «Олімпію», яка поки що так і не виплатила всю суму трансферу киянам.
Мікіта Корзун (2016-2020)
Білоруський хавбек успішно виступав у себе на Батьківщині та засвітився у Лізі Європи у складі мінського «Динамо». За символічну суму він змінив одне столичне «Динамо» на інше, але не потягнув ношу динамівця Києва. Хоча саме за Реброва Корзун з'являвся на полі і в чемпіонаті, і в Лізі Чемпіонів. ЗМІ, у схожій для себе манері повісила на Корзуна ярлик «нового Хацкевича». Здавалося б, є шанс отримати більше ігрового часу з приходом самого Хацкевича. Співвітчизник, як не як. Але за правління Хацкевича вихованець мінського «Динамо» взагалі отримував мізер ігрового часу.
«Мікіті треба розібратися, чого він хоче: грати у футбол або залишатися в дублі і просто отримувати гроші. Ми обговорювали цю тему — і я висловив йому свою думку: слід знайти команду, в якій буде постійна ігрова практика, і продовжувати розвиватися», — сказав Хацкевич.
Жуніор Мораєс (2015-2018)
Про зраду відносно «Динамо» від натуралізованого бразильця можна говорити довго, але ми відкинемо це. Під час гри за «біло-синіх» Мораєс іноді видавав гольові серії, інколи програвав конкуренцію своїм конкурентам по позиції. Після отримання дуже гарної, з фінансової точки зору, пропозиції з Китаю він ламанувся на заробітки. Трохи менше року після приходу Хацкевича він конкурував з Мбокані, Кравцем, Бєсєдіним. Потім втік до донецького «Шахтаря», набрехавши своїм одноклубникам та керівництву клубу про свою loyalty до «Динамо».
Радосав Петрович (2015-2016)
Прийшов безкоштовно, пішов за мільйон. Коротко та ясно ця фраза описує період Петровича у футболці «Динамо». Чимось особливим серб у Києві не запам'ятався, та й пішов собі з миром по Європі. Після від'їзду з Києва Радосав встиг пограти за «Ріу Аве», лісабонський «Спортінг», «Альмерію», а зараз виступає у складі «Реал Сарагоси».
Тамаш Кадар (2017-2019)
Період виступів угорського центрбеку у київському Динамо дуже неоднозначний, як і ставлення публіки до нього. З одного боку, натовп, що говорить про ненадійність і привози, а з іншого - ті, хто говорить про пас і бачення поля Тамаша. Насправді Кадар був звичайним футболістом зі своїми слабкими та сильними сторонами. Огріхи у грі на захист компенсував своїм першим пасом. Не слід забувати, що спочатку він приходив, як лівий захисник, а вже потім став грати у центрі. Тому могло бути гірше...
Після двух років на заробітках в Китаї (назви клубів ви всеодно не вимовите) Кадар повернувся до Угорщини, де захищає кольори «Уйпешта».
Згадаймо шедевр Тамаша у ворота «Миколаєва».
Александар Пантич (2017-2019)
Свого часу серб вважався дуже перспективним футболістом у себе на Батьківщині. Рано потрапив до європейського футболу і тривалий час виступав в іспанському чемпіонаті за «Вільярреал». Навряд чи можна сказати, що Пантич приніс багато користі «Динамо». Хоча особливо каші і не зіпсував, крім окремих випадків. За Хацкевича гравець отримав лише один шанс у матчі з «Чорноморцем», але після поганої гри в обороні на полі та поразки киян серб надовго засів на лавку для запасних (і то не завжди на неї потрапляв).
А ось так Пантич «вирубив» гравця «Нафтовика-Охтирки» у матчі на Кубок України.
Була оренда в «Кадіс», де він міг би перезапустити кар'єру, але на тренуванні травмував меніск і так не зіграв за цей клуб жодної хвилини. Після нетривалої гри на Кіпрі серб повернувся до Східної Європи. Розпочав сезон у складі «Заглембле» із Любліна, але вже 10 січня 2022 року залишив команду. Зараз Пантич має статус вільного агента.
Владислав Омельченко