Один із найбільших українських талантів останнього часу Владислав Супряга провалився в Італії. Форвард молодіжної збірної України зіграв тільки в одному матчі Серії А, після чого в кращому разі потрапляв до заявки команди із Генуї за останні пів року. За повідомленням ЗМІ, «Сампдорія» не буде використовувати опцію продовження оренди чи повноцінного викупу контракту Супряги, а поверне нападника в «Динамо».
Я був досить скептично налаштований спочатку до переходу українського нападника в Італію. Це було половинчасте рішення для «Динамо», яке в будь-якому випадку було б програшним для Ігоря Суркіса. Заграв Супряга в «Сампдорії» – кияни втратили б перспективного та талановитого форварда. Якщо у Супряги нічого не вийшло б – «Динамо» отримало форварда-невдаху, який після провалу в УПЛ так само нічого не показав у Серії А. Далі продати футболіста із таким резюме вже буде не просто.
Виступи Супряги за «Сампдорії» інакше як повним особистим фіаско не назвеш. Влад зіграв тільки у першому матчі проти «Сассуоло», українець вийшов по ходу гри замість травмованого Маноло Габб'ядіні, але на початку другого тайму знову сів на лаву запасних. Здавалося, що після травми Габб'ядіні Супряга буде отримувати стабільний ігровий час, хоч вони різні за манерою гри, але «Сампа» вирішила реанімувати кар’єру Себи Джовінко, який є прямим конкурентом для Супряги за стилем.
Я розумію, що є моменти, коли орендованого гравця не особливо хочуть розвивати, а ним просто затикають дірки у складі за потреби. Але ж «Сампдорія» полювала за Супрягою доволі тривалий час та команда мала опцію викупу. Для них прогрес українця був важливий по-своєму.
Якоїсь великої конкуренції чи зіркового нападника у «Сампдорії» не було. Габб'ядіні пропустив другу частину сезону. Джовінко пів року не грав та потребував часу, щоб провести себе у хоч якусь фізичну та ігрову форму. Квальяреллі вже 39 років. Залишається тільки один Капуто. Але Супряга не грав. Виникає дуже багато запитань, на які потрібно шукати відповіді.
Варто виокремити декілька складових, який призвели до провалу українського таланта на Апеннінах.
Втрата швидкості
Головною асоціацією із Супрягою була швидкість. Він просто був спринтером, який, маючи простір, не залишав шансів супернику. У памяті закарбувався юнацький Євро у Фінляндії, де Супрягу «стерегли» відразу по два-три захисники.
Багато чого змінилося після переходу у «Динамо». Кияни грають із центрфорвардом, який має обмаль простору. Динамівці в УПЛ діють першим номером, тому потребують нападника для штрафного майданчика суперника. Таких навиків у Супряги не було. Йому потрібно було набирати масу, що призвело до втрати швидкості. Як результат – Супряга втратив свої головну чесноту - швидкість, а нові силові якості так і не здобув. В Італію він їхав на роздоріжжі.
Невчасний перехід
Супряга обрав не найкращий час для переходу. Він опинився у такій ситуації, що потрібно було наздоганяти партнерів. У Італії футбольний сезон перейшов екватор. Гравці вже набрали максимальні кондиції на другу частину сезону.
Супряга майже весь грудень мав відпустку. Зрозуміло, що після цього його ігрова та фізична форма не могла бути хорошою. Два тижні зборів із «Динамо» – це добре, але це не офіційні матчі та не ігровий ритм. Зимою українські команди закладають фундамент фізичної підготовки на весь календарний рік, а не проводять офіційні ігри.
Супряга опинився у такій ситуації, що він фактично прибув із корабля на бал. Потрібно було проходити процес адаптації до команди, чемпіонату, вимог тренера, побуту. Від нього чекали відразу успішної гри, але від до цього не був готовий.
Аналогічна ситуація була на початку 2021 року із Віктором Коваленком. Він розпочав зимову підготовку із «Шахтарем», але під самий кінець трансферного вікна став гравцем «Аталанти». У Бергамо Коваленка спіткала невдача. Він зіграв дуже мало за «бергамасків». Маючи проблеми зі здоров'ям та програючи конкуренцію.
Коваленко не є слабким гравцем, але він просто не був готовим до переходу посеред сезону до Італії. Коваленко не так давно провів відпустку, тільки набирав форму із «Шахтарем» на зборах у Туреччині, а всі партнери перебували у чудовому ігровому тонусі, бо сезон в Італії був у розпалі. Як результат, Джан П'єро Гасперіні не дав шансів українському півзахиснику у новому сезоні та відправив його до «Спеції».
Хоча дотичність до «Аталанти» у Коваленка теоретично була, бо він здатен виконувати багато бігової роботи, що необхідно для пресингу, який дуже важливий для «бергамасків». Навіть маючи земляка та колишнього партнера по «Шахтарю» Руслана Маліновського в одній команді, у Коваленка нічого не вийшло у Бергамо.
Дуже важким був початок виступів для Віталія Миколенка за «Евертон». Він багато помилявся, в тому числі результативно, як у кубковій грі проти «Халл Сіті». Ті самі проблеми – Миколенко прийшов посеред сезону та потребував адаптації і повинен був набрати хоч якусь форму. У колишнього динамівця серйозний характер. Це дозволило йому за декілька місяців стати своїм у Ліверпулі та навіть забити найкрасивіший гол сезону, який допоміг зберегти прописку в АПЛ.
Тому для українських гравців переходи зимою дуже небезпечні. Наші гравці не мають можливості провести повноцінну підготовку із командою, перебувають у гіршій ігровій формі та потребують адаптації та терпіння. Тут ліками може бути тільки сталевий характер до успіху або велика довіра від тренера. Ні першого, ні другого у Супряги не було.
Агентські ігри
Дуже все схоже, що Супряга є якимось агентським проектом, а не реально великим таланом. Ще на рівні «Дніпра-1» та Другої ліги з нього почали ліпити зірку та називати «новим Шевченком». Хоча реально Влад може похвалитися тільки половиною року в складі «Дніпра-1» у сезоні 2019/20, юнацьким Євро у Фінляндії, де наводив жах своєю швидкістю на захисників суперника та фінальним матчем молодіжного чемпіонату світу, коли зробив дубль у ворота Кореї.
Цього не дуже достатньо, щоб реально претендувати на успішні виступи у провідних чемпіонатах. У складі «Динамо» Супряга заграти не зміг, ні у Хацкевича, ні у Луческу.
До Європи потрібно їхати максимально готовим, у хороших кондиціях, бо там рівень у провідних чемпіонатах високий. Влад поїхав підкоряти Італію, маючи затяжну безгольову серію у «Динамо» та обмаль стабільної ігрової практики.
У «Динамо» є приклад Романа Яремчука. Він взагалі не був потрібен Олександру Хацкевичу. Скільки йому не давав шансів Ребров, але із того нічого не вийшло. Сам Роман говорив, що навіть роздумував над завершенням кар'єри гравця. Все змінив трансфер у «Гент». Футболіст подолав всі свої проблеми із невпевненістю та став зіркою місцевого чемпіонату. «Бенфіка» заплатила за Яремчука 17 млн. «Динамо» отримало не тільки гроші, в районі 5-6 млн(2 відразу та 20 відсотків від продажу), але і репутацію. Вихованець киян – основний форвард збірної України та грає у престижному клубі. При тому, що у «Генті» Роман не забивав у перших 11 матчах. З ним працювали, у нього вірили, його адаптовували. Був дуже важкий процес, який зробив із Яремчука нападника топ-рівня.
Ви уявіть собі, що Яремчук зразка 2017 року поїхав до Італії, а не до Бельгії. Зрозуміло, що він би там нічого не досяг. Приїхав би на щиті. Бо до Серії А потрібно бути готовим з усіх боків. Це показує той же Руслан Маліновський. Який спочатку адаптувався до Європи, став зіркою у «Генку», а вже потім поїхав підкоряти провідні чемпіонати.
З Супрягою працює вже не один рік Іван Піроженко та його компанія Sixteen Football Agency. Свого часу вони працювали із Євгеном Хачеріді, Максимом Ковалем, Сергієм Рибалкою. Багато років представляють інтереси Георгія Бущана та Микити Бурди. Був період, коли активно українці їхали до Туреччини – Коркішко, Селезньов та інші – і це якраз справа рук Sixteen Football Agency. Співвласником компанії є колишній гравець київського «Динамо» та «Андерлехта», син Павла Яковенка – Олександр. Свого часу він трохи грав за «Фіорентину» та відповідно обзавівся зв'язками на Апеннінах. Якийсь тут великий успіх знайти не так просто. У плані кар’єри та розвитку похвалитися не має чим.
Компанія Sixteen Football Agency злилася з італійською агентською контрою GG11 s.r.l., якою керує Габріеле Джуффріда. Вони ведуть справи наставника «Мілана» Стефано Піолі. Антоніо Санабрії, Жуніора Мессіаса. Велику увагу приділяють молодіжному та юнацькому футболу. Мають доволі велику структуру, яка дозволяє відстежувати талановитих молодих гравців.
Інтерес до Супряги вже тривав останні півтора року до переходу. «Дженоа», «Лаціо», «Болонья», «Салернітана» проявляли інтерес до українського футболіста. Зрозуміло, що, маючи лоббі в особі хорошої агентської контори, послуги Супряги пропонували різним клубам. Ігрових передумов чи футбольних успіхів не було останній рік.
Хороших команд в Італії багато. «Сампдорія» попри свої нинішнє становище – хороший варіант для 90 відсотків українських гравців. Ти себе показуєш та маєш можливість переходити до сильнішого клубу. Але має бути така штука, яка поєднання клуба та гравця. Тобто, сильні сторони футболіста підходять під модель гри.
«Сампдорія» сьогодні – аутсайдер Серії А. Команда бореться за збереження прописки в еліті італійського футболу. Зрозуміло, що вона під тиском. Виліт став би повним фіаско. Хіба це найкращий вибір для футболіста, який понад рік не забивав та втратив усю свою впевненість? Більше схоже на те, що просто впихнули куди змогли. А далі вже випливай сам…
Ок, так буває у футболі, що беруть гравця, який не був успішним, а він вистрелює. Генію селекції ніхто не скасовував. Але це робиться під тренера конкретного, під його ідеї. От Зінченко не грав у ПСВ, а Гвардіола побачив у нього гравця для «Манчестер Сіті». Є якийсь певний тренерський концепт. У випадку із «Сампою» таким просто і не пахне. Роберто Д'Аверса був звільнений посередині сезону. Зараз працює Марко Джампаоло. Я думаю, що це не остання перестановка тренера в клубі. Шарахання зі сторони в сторону не йде на користь ситуації, у якій опинися Супряга. При тому, що український гравець не перейшов на постійній основі, а тільки орендований.
В одному з останніх інтерв'ю Супряга сказав, що «Динамо» – не його команда. А молодіжна збірна України теж не його команда? Там Руслан Ротань грає завдяки швидкому переходу середини поля та пресингу. Не має потреби вираженого центрфорварда, як у «Динамо». У «молодіжці» Супряга далеко не основний гравець. Скоріше, далеко запасний. До Італії від своїх проблем тікати не можна. Туди потрібно їхати готовим, сильним, впевненим, знаючи мову і т.д..
Потрібно починати все із початку
Супрязі потрібно починати свою кар’єру із початку. Статус таланта та «нового Шевченка» вже втрачений. Він не зміг заграти ні у «Динамо», ні у Сампдорії. Для італійського ринку він перестає бути цікавим, бо нічого не зміг показати у не найсильнішій команді. Фактично, він навіть не був готовим до цього. Можливо, хтось би прицінився та дав би йому шанс, але заробітна плата у Влада не мала та «Динамо» просто так його не віддасть. Супряга коштує великих грошей, які за нього ніхто не заплатить у нинішній ситуації.
Для «Динамо» Супряга пройдена історія, поки із командою працює Луческу. Мірча давав багато шансів Владу, але нічого з того не вийшло. У складі киян повернувся Бесєдін після важкої травми, підписали Кулача для ротації, видають аванси Ванату. Але головне – не зрозуміло, яким буде взагалі в Україні футбол. В сьогоднішніх реаліях тримати просто форварда для ротації ніхто не буде Кияни будуть шукати можливості, щоб не платити йому зарплату шляхом оренд.
Тому потрібен компроміс, який задовольнить всіх. Супряга має грати, інакше його кар’єрі кінець. Повинен мати довіру від тренера та ігрову практику. Можливо, це не будуть якісь сильні клуби чи чемпіонати. Можливим виглядає чемпіонат Туреччини. Але тут є своя специфіка та ризики. Турки не люблять возитися з іноземцями. Якщо за тебе заплатили гроші, то маєш їх відпрацьовувати. Якщо ні, то буде різний тиск. Супряга показав, що він до таких речей не готовий.
Було б добре, якби Владислав десь отримав шанс у Бельгії. Там вміють чекати та працювати із молодими гравцями. Тільки це має бути команда серйозного рівня. Щоб вони розуміли перспективу розвитку та власну вигоду маючи певні права на гравця.
Не відкидав би варіант із «Дніпром-1». Це поки єдиний клуб професійного рівня, де Супряга успішно грав. Дніпрянам потрібно готувати заміну для Довбика. Ігор Йовічевич добре вміє працювати із молодими та хороший психолог. Вже після цього можна буде задумуватися про переїзд у сильніші ліги.
Сергій ТИЩЕНКО