Для цього українцям слід перемогти для початку шотландців, а потім і збірну Уельсу.
Ми подивились, що з себе представляє суперник української збірної, і готові поділитись з вами своїми спостереженнями.
В статті використані матеріали аналітичної компанії
Instat
.
Ігрова схема збірної Шотландії 3-5-2 або 5-3-2, в залежності від фази гри. Головне, що треба розуміти, що шотландці грають з трьома центральними захисниками, а фланги цілковито віддані крайнім захисникам.
Сильні сторони
Силові єдиноборства, боротьба, витривалість – всі ці слова прекрасно характеризують національну збірну Шотландії. Дуже багато в матчі буде залежати від їхньої фізичної форми.
Слід розуміти, в яких лігах грають шотландські гравці. Кращі в АПЛ, менш майстерні в Чемпіоншипі та в чемпіонаті Шотландії. Є деякі виключення, але на загальну картину вони не впливають.
Зрозуміло, що ці хлопці, граючи в таких лігах, вміють чудово битися на футбольному полі. У Шотландії велика кількість фізично сильних і високих гравців, які дуже небезпечні при навісних подачах і стандартних положеннях.
Слабкі сторони
Техніка, швидкість, вишукані довготривалі атаки – це все, що взагалі не доводиться вживати в одному реченні, коли мова йде про збірну Шотландії. Ці хлопці в більшості своїх матчів намагаються перетиснути і переїхати свого опонента. Проте, вони і самі чудово розуміють, де їх слабкі сторони, а де сильні.
Гра в атаці
Головним форвардом і головною ударною силою в атаці Шотландії є нападник – Че Адамс. 25-річний нападник Саутгемптона доволі настирний і вольовий форвард. Доволі потужний, проте його зріст (179 см) не дозволяє йому бути успішним у верховій боротьбі. Компенсує це Адамс своєю міццю, яка допомагає йому в силовій боротьбі. Дуже роботящий нападник, який знаходиться постійно в пошуках вільних зон. Чатує на помилки захисників і завжди готовий відкритися під довгу вертикальну передачу за спини суперників.
В позиційних атаках шотландці намагаються вивести м’яч у фланг для навісної передачі, дочекавшись поки група гравців почне вбігання в штрафну, а друга хвиля підійде на підбір.
Довго і вишукано шукати вільні зони шотландці не вміють і не будуть. Навіть в матчах з більш слабкими суперниками, де Шотландія володіла територіальною перевагою, за статистикою відчутно зростала кількість навісів (проти Молдови – 15, проти Ізраїлю – 21, проти Фарерських островів – 25). Стиль цієї команди не змінюється залежно від суперника, вони гнуть свою лінію і проти слабких команд, і проти сильних. Проти більш сильних команд атак менше і навісів теж (проти Польщі – 9, проти Данії – 7, проти Австрії – 5). Шотландія цілковито розділяє думку, що кількість з часом переростає у якість.
Перехід з оборони в атаку
Перехідна фаза у шотландців, коли вони з м’ячем, нічим особливим не відзначається. Наявність трьох центральних захисників дозволяє справлятися з пресингом нападників суперника.
Шотландці не охоче заграють свого досвідченого голкіпера Гордона, бо гра ногами – далеко не найсильніша його сторона. Проте радіти з цього приводу не слід, голкіпер без вагань просто вибиває м’яч на половину поля суперника, відчувши найменший тиск.
В принципі в цьому компоненті є разюча відмінність наших збірних. В контрольних матчах українці часто «привозили» на свої ворота моменти, коли намагалися виходити з-під пресингу за рахунок коротких передач. Шотландці не цураються робити довгі вертикальні передачі вперед, відчуваючи тиск. Більше того, навіть без тиску захисники вишукують можливості для вертикальних передач і якнайскорішого варіанту переходу на половину поля суперника.
Перехід з атаки в оборону
Одна з найслабших фаз гри шотландської збірної. Оскільки крайні захисники грають доволі високо, і в атакувальній фазі фактично виконують ролі вінгерів, центральні захисники вимушені грати також високо і страхувати потенційно можливі швидкі атаки суперника флангами.
Враховуючи габарити центральних захисників Шотландії, високою дистанційною швидкістю, а також й стартовою вони не володіють. А тому величезні вільні зони за їх спинами гравці зі швидкістю Мудрика чи Циганкова просто зобов’язані використовувати.
Також слід відзначати, що шотландці дуже зрідка використовують високий пресинг. Після втрати м’яча можна побачити ситуативний тиск гравця, який знаходиться найближче до м’яча. Здебільшого після втрат Шотландія намагається максимально швидко якомога нижче сісти на свою половину поля. А тому в контролі м’яча і у виході з оборони в атаку у нашої команди проблем бути не повинно, однак це впливає на складність гри на підступах до штрафного.
Гра в обороні
Як ми вже писали, шотландці після втрат вибудовують низьку лінію оборони, де все дуже щільно і дисципліновано. Знаходити коридори між захисниками можливо, але особливість тактичної схеми допомагає шотландцям з цим справлятись. Виходи у фланг з подальшими навісами – взагалі справа марна. У позиційних наступах скоріше можна шукати варіанти для нанесення ударів з метрів 20-25, де мають діяти опорні півзахисники. Знайти простір всередині штрафного, коли шотландці позиційно обороняються, дуже складно.
Стандарти
Не секрет, що стандарти – це окрема історія, якій слід приділяти особливу увагу. Майже кожен гравець збірної Шотландії несе загрозу при навісних передачах біля воріт суперника.
Однак, слід відзначати, що при стандартних положеннях на свої ворота шотландці припускаються позиційних помилок і інколи втрачають своїх опонентів. Той самий Ізраїль, сильно поступаючись габаритами, якраз зумів таким чином забити Шотландії.
Існує думка, що для того, щоб мати успіх в матчі проти шотландців, необхідно віддзеркалити тактичну побудову Шотландії. І в принципі тактичну схему з трьома центральними захисниками можна розглядати як робочий варіант. До Матвієнка і Забарного додати третім Дениса Попова було б не зайвим. Особливо, зважаючи на сильні сторони Дениса. За своїм профайлом він схожий на захисника із АПЛ – чіпкий, потужний з хорошою грою на другому поверсі. Проте Денис тільки нещодавно повернувся до тренувань після свого ушкодження.
Олександр Петраков відмінно знайомий з тактичною схемою гри в три захисники, а от сама збірна за довгі роки гри під керівництвом Андрія Шевченка вже звикла діяти інакше. Хоча, на тому ж Євро-2020 ми можемо згадати експерименти Андрія Миколайовича.
Чи використовувати таку тактичну схему проти шотландців? Питання дуже цікаве.
В нас є велика кількість гравців високого рівня в центрі поля. Кимось доведеться пожертвувати, якщо грати в 3 центральні захисники. Також у збірної є Ярмоленко і Мудрик, які звикли діяти на фланзі, а в схемі з латералями їм доведеться діяти в напівфлангах і відмовлятися від своєї звичної позиції, якщо їм взагалі знайдеться місце на футбольному полі.
Нам здається, що нашому тренерському штабу все ж слід використовувати найкращі якості власної команди і обирати тактичну схему, відштовхуючись від сильних сторін своїх гравців. А тому 4-3-3 – оптимальне рішення на гру проти Шотландії. Якщо наші хлопці не програють боротьбу, то вони мають всі підстави для того, щоб здолати свого суперника і покрокувати в матч проти Уельсу.
Ярмоленко дав настанову збірній України, щоб обіграти Шотландію