Виявляється, справжню збірну України під час її підготовчої роботи у Словенії ми так і не побачили. Спаринги проти гладбахської «Боруссії», «Емполі» та «Рієки» - то була лише прелюдія. І до гри, і до вибору складу. Так би мовити, видима частина айсбергу. Бо лише після гри з хорватською командою приїхали легіонери та поїхали п'ятеро гравців, які не підійшли до вимог нашого тренерського штабу.
Далі мав бути як мінімум один товариський поєдинок проти національної збірної. Орієнтовно – ДР Конґо. Ось у цьому матчі Петраков і збирався моделювати ситуацію на Шотландію. Але через незрозумілі причини той матч не відбувся. І натомість наша збірна провела двосторонку. Хто і як у ній грав – велика таємниця. Майже військова.
Відомо лише, що дві команди – «жовта» та «синя», провели повноцінний 90-хвилинний поєдинок, який завершився бойовою нічиєю 1:1 (забивали ті, кому і належить «за визначенням» – Яремчук та Довбик). Ще відомо, що одна із команд намагалася грати приблизно так, як діє Шотландія. І всі польові гравці обох колективів зіграли без замін. Ось, власне, і все. Петраков вирішив перестрахуватися напередодні поїздки до Глазго не лише від шотландських «розвідників», а від й українських вболівальників.
Що ж, то його право. Будь-яка тактика та стратегія правильні, якщо вони дають результат. Сподіватимемося, що потрібний нам результат «синьо-жовті» у перший день літа забезпечать.
А поки що, користуючись нагодою, точніше, інформаційним вакуумом, «пограємось у Петракова». Тобто спробуємо спрогнозувати, який склад виставить наш тренер увечері першого червня на «Хемпден Парк».
Воротар
Напевно, ця позиція – «найпрозоріша». Незважаючи на те, що у «секретній» двосторонній грі Петраков повністю використав наявний воротарський резерв (зіграли всі три голкіпери – Бущан, Пятов та Різник), а четвертий страж воріт – Лунін – приєднався до команди пізніше, після фіналу Ліги чемпіонів, на мій погляд, головний тренер збірної України вже давно визначився із цією позицією Її займе голкіпер «Динамо» Бущан. Напевно, це якраз той випадок, коли не треба розумувати і експериментувати, не треба шукати від добра добро. Георгій зараз – воротар номер один у країні. І цим все сказано. А ось далі складніше буде.
Захист
В даному випадку дуже важливо зрозуміти, за якою ігровою схемою має намір зіграти Петраков у Глазго. Конкретно: у два чи в три центрбеки. Плюси є і у першій, і у другій ігровій формації. До того ж, Олександр Васильович у поєдинках проти складних опонентів раніше «тяжів» до гри саме у п'ять захисників. Але в останніх офіційних зустрічах (та й трьох спарингах у рамках словенського збору) наш тренерський штаб використовував чотирьох оборонців. Швидше за все, і проти збірної Кларка наші зіграють у два центрбеки.
Хоча час від часу не легше, бо визначити дует центральних захисників теж непросте питання. Петраков, напевно, їх уже визначив у тому поєдинку під грифом «цілком таємно», але ми того матчу не бачили. Тому доведеться покладатися на інтуїцію.
На мій погляд, вибір тренерського штабу впаде на Матвієнка та Забарного. З тієї простої причини, що на цьому етапі ця пара – оптимальне поєднання. І ця оптимальність визріла не в останню чергу і тому, що деякі колеги двох наших героїв або вибули з ладу (Кривцов), або мають певні проблеми зі здоров'ям (Попов).
За неписаним правилом, пара центрбеків збірної в ідеалі має бути з одного клубу. Тому поєднання Матвієнко – Кривцов або Забарний – Попов були б, як на мене, більш підходящими. Але через травми вибір звузився. Тому маємо те, що маємо.
Так, в обоймі є Сирота та Бондар, щоб робити зв'язку центрбеків із одноклубників, але ці двоє у національній команді фактично новачки. Навряд чи тренер ризикне їх кидати у бій.
Із флангами набагато простіше. Власне, там і вибору особливого нема. На лівому крилі має з'явитися Миколенко, на правому – Караваєв. Той випадок, коли альтернатива не дуже й потрібна.
Невелика ремарка. Щодо позиції лівого захисника є дискусія, що на цьому місці може зіграти Зінченко, котрий у своїй клубній команді грає ліворуч у захисті. Але у збірній Олександр практично завжди діє у півзахисті. Там він корисніший. Там він і зіграє проти шотландців.
Півзахист
Власне, із Зінченка й почнемо. Його поява в основі – «залізобетонна». Втім, як і Ярмоленка. Перший розташується ближче до лівого крила середини поля, другий – на правому фланзі. Ці футболісти – кістяк нинішньої збірної України, вони ведуть гру, тому саме на них, а не Циганкова чи Мудрика, і зробить ставку тренерський штаб.
Припустимо, що на гру проти жорсткої та компактної команди, яка сповідує силовий та вертикальний футбол (це я про Шотландію), Петраков не ризикне вийти з одним чистим опорником. В принципі, Олександр Васильович загалом у цьому плані дуже консервативний. Тому ризикну припустити, що місце одного «пітбуля» займе Степаненко.
А ось за друге у мене «борються» Сидорчук та Піхальонок. Є велика спокуса (вона з'явилася на тлі впевненої гри на зборах півзахисника «дніпрян») поставити туди Олександра, але, швидше за все, пару з Тарасом складе Сергій.
Ну, а вістрям «трикутника» у центрі поля буде, на мою думку, Шапаренко. Микола вже повністю відновився від невеликого пошкодження, тому, гадаю, готовий зіграти з перших хвилин.
У цій моделі не знайшлося місця, насамперед, для Маліновського, Мудрика та Циганкова. Як на мене, ці троє обов'язково з'являться на полі «Хемпден Парку». Але не зі стартових хвилин, а вийдуть на заміну.
Атака
«Синьо-жовті» зіграють у одного номінального нападаючого, і цим нападником буде Яремчук. Тому що Роман, як і «Зіна» з «Ярмолою», є системотворчим гравцем у нашій національній команді. До того ж, Довбик – це свого роду копія форварда «Бенфіки» (маю на увазі за профільними характеристиками та манерою гри).
Але те, що й форвард «Дніпра-1» отримає ігрову практику у Глазго, особисто я не сумніваюся.
Оптимальний склад збірної України на гру проти Шотландії (версія Sport.ua):