Коротко після першого тайму:
- так, віддаю належне Петракову, він півроку щось мурижив аби просто вирізнятись від Шевченка, але в критичний момент здався (і це мудрість, якої майже не проявляв до того)
- тиском шотландців лякали, але ні суттєвих помилок, ні проблем з рухом м’яча майже немає; за маневри з Малиновським і більш високою позицією Караваєва при білд-апі окрема подяка, реально приділили цьому аспекту увагу
- теза буде не дуже популярною (усі лаври за перший тайм відійдуть Петракову), але Мальдера має отримати свій респект, він близько п’яти років готував саме цих гравців до схожих речей
Коротко після другого:
- без пригод не змогли, але вони почалися вже тоді, коли збірна відійшла від початкових налаштувань - це наша хвороба ще з минулого року
- було очікувано, що збірна спробує Мудрика, коли з’явиться більше простору; але у цей час і ми стаємо взразливішими
- ми навряд би досягли успіху, граючи атака на атаку, як це часто бувало восени (фіни, казахи), доведено серединою другого тайму, тож маємо подякувати попередникам Петракова (на коліна ставати не варто, але просто написати Мальдері дякую у Інста не буде зайвим), кістяк збірної мав базу
- 5 допущених кутових за матч з Шотландією - це досягнення, це заслужено