- Хотілося за нормальних обставин, але після збірної вирішили приїхати до Києва і на рідній землі розписатися.
- Це рішення було ухвалено заздалегідь?
- Три місяці тому (сміється). Думали раніше, хотіли цього літа відсвяткувати. Але обставини такі, що довелося тільки розписатися, нічого. Рішення ухвалили під час війни.
- Не було галасливого свята?
- Ні-ні-ні. Яке може бути зараз свято? Я взагалі був проти, щоб навіть друзі виставляли фотографії, бо зараз такий час, що краще зайвий раз не виставляти таке. Але життя продовжується, і я приїхав спеціально до нас додому, щоб ми розписалися. Святкування не було. У колі друзів тільки посиділи та й усе.
- Хто був із команди?
- Не було нікого з команди, бо хлопці грали.
– Все одно виставлятися треба (сміється).
- Треба. Ну, а що ж (сміється), — сказав Бущан.