- Денисе, ви вже кілька днів тренуєтесь у Києві. Які відчуття?
- Якщо чесно, я був дуже розчулений коли повернувся в Україну. Знаходитися закордоном, у спокої – це одне… Так, у нас там усе було організовано, тренувальний процес, усі умови для роботи. Але рідний дім – це зовсім інше. Для мене це важливо. Я дуже чекав коли ми зможемо повернутися додому, до рідних домівок, до нашого міста. І коли повернувся, в середині душу розривали емоції. Але коли минув певний час, трохи адаптувалися до сьогоднішніх реалій у нашому місті. Добре, що іде тренувальний процес і ми готуємося до нового чемпіонату.
- Тренування проходять продуктивно?
- Дуже продуктивно. Ви ж бачите, хлопці всі втомилися. Проводимо по два тренування на день, незважаючи на спеку. Хороша робота, хороше навантаження.
- Повітряні тривоги не заважають тренувальному процесу?
- Це сьогоднішні реалії нашого життя. Найголовніше щоб усі наші рідні та близькі були в безпеці. Для нас створено всі умови аби ми перебували у безпеці. ЗСУ роблять усе, аби забезпечити спокій, і роблять все можливе і неможливе щоб захистити кожного нашого громадянина. Звичайно, не можна викинути з голови те, що відбувається на сьогоднішній день у нашій країні. Але доводиться адаптуватися. Вірю, що все буде Україна і ми переможемо.
- Ти брав участь у благодійних матчах. Наскільки для тебе це було важливо?
- Для мене теж важливо, але важливіше це для всієї команди і перш за все – для нашої країни, тому що ці матчі проводилися передусім заради збору коштів для ЗСУ, для волонтерів, для біженців, переселенців, медиків. Було важливо зібрати якомога більше грошей і показати всьому світу ті реалії, які відбуваються на сьогоднішній день в нашій країні.
- Плани на майбутнє – продовжувати цей благочинний напрям?
- Найголовніший план на майбутнє – аби наша країна перемогла.
Вікентій Волошин: «Думаю, кожен отримає шанс від Луческу, щоб проявити себе»