Жан-П'єр Папен був єдиним представником французької Ліги 1, який до кінця минулого року (другим повпредом у 2021-му став Ліонель Мессі) отримував офіційне визнання та титул найкращого футболіста планети, що виражається через премію «Золотий м'яч». Враховуючи той факт, що аргентинець значною мірою став володарем нагороди за свої виступи у стані «Барселони» та національної команди, заслуги Папена перед Лігою 1, як і раніше, виглядають значно вагомішими.
Свій «Золотий м'яч» Жан-П'єр отримав у 1991 році, коли був на піку кар'єри в «Марселі» і зарекомендував себе в якості одного із найкращих форвардів Європи. Швидкий, спритний та безпомилково точний Папен був важливою частиною чудового «Марселя» зразка кінця 80-х – початку 90-х.
Своє бажання стати футболістом Папен не приховував із дитинства. Усі, хто знали Жан-П'єра змалку, стверджували, що він запросто міг пожертвувати уроками в школі заради можливості побігати по полю із м'ячем у ногах. Недивно, що молодому хлопцеві вдалося серйозно відточити майстерність, і коли він набив 16 м'ячів за «Валансьєн» у своєму першому сезоні в якості професіонала, у його послугах миттєво зацікавився бельгійський гранд – «Брюгге».
Після переїзду за кордон Папен продовжив стрімко прогресувати. 32 забиті м'ячі у всіх турнірах за один сезон у «Брюгге» дозволили команді та Жан-П'єру виграти Кубок країни, а ось чемпіонство «чорно-сині» віддали «Андерлехту» лише за додатковими показниками (у брюссельців виявилася кращою різниця забитих та пропущених м'ячів). Завдяки успішній грі у Бельгії Папен отримав несподіваний для багатьох виклик до національної збірної Франції на чемпіонат світу-1986, що відбувся у Мексиці. На тому мундіалі форвард провів 4 поєдинки, в яких записав на свій рахунок 2 забиті м'ячі, в тому числі один – у матчі за третє місце проти Бельгії, який французи виграли у екстра-таймах із рахунком 4:2.
Якісна гра форварда на чемпіонаті світу привернула до нього увагу французьких клубів. Папен навіть попередньо погодився перебратися в «Монако», але в останній момент змінив свою думку – надто наполегливим і переконливим виявився «Марсель», який був змушений заплатити «Брюгге» 2 мільйони доларів у якості відступних, хоча роком раніше бельгійці викупили Папена у «Валансьєна» за жалюгідних 20 тисяч доларів.
У дебютному сезоні за «Марсель» Папен забив 13 м'ячів у 33 матчах. Не так і багато, проте це було лише притирання до нової команди та партнерів. Наступні п'ять років стали золотою ерою Жан-П'єра у таборі провансальців – 19, 22, 30, 23 та 27 м'ячів опинялися на рахунку Папена у цих сезонах в рамках розіграшів чемпіонату Франції. П'ять років поспіль JPP (прізвисько форварда, засноване на його ініціалах) ставав найкращим бомбардиром Ліги 1 – приголомшливе досягнення навіть за нинішніх часів, коли у топ-лігах Європи давно визначилися свої чіткі лідери у перегонах снайперів.
На початку 90-х Папен був, мабуть, найнебезпечнішим форвардом світового футболу. Невипадково у трьох поспіль кампаніях Кубка європейських чемпіонів з 1989 по 1992 роки на рахунку Жан-П'єра опинилося 19 забитих м'ячів у 21 поєдинку. Протягом трьох розіграшів найпрестижнішого клубного турніру континенту саме Папен ставав його найкращим бомбардиром. У другому з них «Марсель» пробився у фінал, де розраховував стати першою французькою командою, яка вигравала Кубок європейських чемпіонів, але все закінчилося сенсаційною поразкою в серії пенальті від белградської «Црвени Звєзди», хоча Папен свою спробу із 11-метрової позначки реалізував успішно.
Втім, фахівці оцінили видатний рівень та стабільність виступів Папена. У 1991 році саме Жан-П'єр отримав «Золотий м'яч», випередивши в опитуванні Лотара Маттеуса з «Інтера» та двох представників «Црвени Звєзди» Деяна Савичевича та Дарко Панчева. Причому трійка останніх набрала по 42 бали респондентів, а Папен отримав від них одразу 141 очко на свою підтримку! Завдяки цьому Папен став лише третім французьким футболістом (після Раймона Копа у 1958-му та Мішеля Платіні у 1983-му, 1984-му та 1985-му), якому підкорялася ця престижна нагорода, і першим, хто отримав її у статусі гравця клубу французької Ліги 1.
У 90-ті роки багато хто з зірок світового футболу вважали за краще перебиратися в італійську Серію А. Не уникнув цієї «долі» і Жан-П'єр Папен. Він залишив «Марсель» влітку 1992 року і за 13 мільйонів доларів перебрався у «Мілан», склавши в стані «россонері» неймовірний дует нападників з нідерландським генієм Марко ван Бастеном.
Однак трансфер Папена у «Мілан» не увінчався успіхом, незважаючи на те, що француз намагався відпрацювати інвестовані в його підписання кошти. В дебютному сезоні на рахунку Жан-П'єра було 20 забитих м'ячів у всіх турнірах, але цього було недостатньо, щоб регулярно виходити у стартовому складі. «Мілан» у сезоні-1992/93 дійшов до фіналу Ліги чемпіонів, де йому протистояла колишня команда Папена «Марсель». На вирішальний поєдинок Фабіо Капелло вирішив залишити французького форварда у запасі, випустивши того на поле лише на 58-й хвилині, коли «россонері» вже поступалися у рахунку після м'яча Базіля Болі. Ту гру «Мілан» програв, а Папен втратив другу можливість виграти найпрестижніший клубний турнір континенту.
Втім, уже в 1994-му «Мілан» таки підкорив Лігу чемпіонів, але Папен зіграв лише на початкових стадіях турніру, відзначившись 4 забитими м'ячами у 6 іграх. У фіналі Жан-П'єр участі не брав і навіть не зміг бути заявленим на матч, тому команда Капелло розгромила «Барселону» (4:0) без участі француза. Взагалі, ту команду дона Фабіо виділяв неймовірний прагматизм, через який деяким гравцям, у тому числі й Папену, було дуже непросто реалізувати себе.
Не дивно, що влітку 1994 року Папен вирішив залишити «Мілан» і за 3 мільйони доларів вирушити до «Баварії». На жаль, цей трансфер не зміг виправити становище Жан-П'єра у світі елітного футболу, що встигло похитнутися. В Німеччині француз мав проблеми із фізичною формою, забивши лише 3 м'ячі у 27 поєдинках Бундесліги за два роки перебування на контракті.
У серпні 1996-го Папен повернувся до Франції, де його підібрав «Бордо». І в стані «жирондинців» Жан-П'єр ненадовго, але таки зумів воскресити свою кар'єру. Він вистрілив у сезоні-1996/97, коли набив 16 м'ячів у ворота суперників у 32 поєдинках, але вже через рік знову «пішов на дно» - лише 6 голів у 23 матчах.
Догравати Папен у 1998 році вирушив у друголіговий «Генгам», де забив 3 м'ячі у 10 поєдинках, але потім вирішив заявити про завершення кар'єри, не дочекавшись закінчення першої частини чемпіонату. На той момент Жан-П'єру виповнилося вже 35, і він не був тим, хто був корисним для топ-клубів і національної збірної. Кар'єру в таборі «триколірних» форварду довелося завершити ще у 1995-му. Незважаючи на його пристойну результативність у кращі роки, Франція на той час грала вкрай невиразно, не зумівши навіть кваліфікуватися на чемпіонати світу 1990 року, що проходив в Італії, та 1994 року, що відбувся у США. В 1998-му, коли французи вистрілили і стали найкращими на домашньому мундіалі, Папен вже був далеко не в найкращій своїй формі, подавшись до Ліги 2 і з боку спостерігаючи, як нове покоління футболістів кує славу для місцевого футболу.
У складі збірної Франції Папен відзначився 30 забитими м'ячами у 54 поєдинках. Це ставить його на восьме місце у списку найкращих бомбардирів команди за всю її історію. Жан-П'єр лише одним голом поступається Зінедіну Зідану та чотирма – Давіду Трезеге. Нинішній лідер нападу «Реала» Карім Бензема, який відносно нещодавно повернувся до збірної Франції, має на своєму рахунку 37 голів за «триколірних», але у 97 поєдинках – відчуйте різницю у середньоматчевій результативності!
Беззаперечно найкращим етапом у кар'єрі Папена стали шість років виступів за «Марсель». На жаль, із провансальцями Жан-П'єр так і не зміг виграти Кубок європейських чемпіонів, натомість чотири рази ставав чемпіоном Франції та абсолютно заслужено взяв «Золотий м'яч». Кольори «Марселя» ідеально підходили великому JPP – бомбардиру, якого буквально обожнювали постійні відвідувачі «Велодрому».
Нині 58-річний Папен є наставником скромної команди «Шартре», яка виступає у Насьональ 2 – четвертому футбольному дивізіоні у системі футбольних ліг Франції. Звичайно, в кар'єрі Жан-П'єра як тренера є досвід ігор у Лізі 1 із «Лансом», а також у Лізі 2 зі «Страсбуром» та «Шатору», але поки що в якості наставника Папен проявляє себе значно гірше, ніж колись у якості футболіста. Втім, це теж не дивно, адже вкрай рідко зірки на полі стають такими, вже переходячи на «брівку».