— На вашу думку, чи вдасться в Україні провести повноцінний чемпіонат?
— Головне, що виникла впевненість: чемпіонат розпочнеться! Це вже дуже важливо, оскільки йдеться про масштабний захід. Сподіваюся, що представники зацікавлених структур все добре зважили, перш ніж дати свою згоду. Адже йдеться про гарантії безпеки, питання логістики, створення належних умов не лише для змагального, а й тренувального процесів. Вірю, що все має вийти, хоча грати доведеться під час воєнного стану та права на помилку вже не буде.
— Чи може майбутній сезон стати непередбачуваним за часи незалежності?
— Ні. Впевнений, що доля золотих медалей визначиться у суперництві старих знайомих: «Динамо», «Шахтаря», «Дніпра-1» та «Ворскли». Тому до сенсації, як сталося у чемпіонаті України 1992 року, коли несподівано перемогла сімферопольська «Таврія», справа навряд чи дійде.
А серед команд, які раніше не потрапляли в єврокубки, відзначив би «Рух». Львів'яни досить якісно попрацювали на трансферному ринку, до їхніх послуг сучасна інфраструктура, міцні фінансові тили можуть додати.
— Наскільки сильно впаде рівень УПЛ у зв'язку із нинішньою ситуацією в країні?
— Думаю, що впаде й досить суттєво. Від'їзд багатьох легіонерів дуже вплине на рівень більшості команд. Багато клубів через вторгнення росії змушені будуть змінити дислокацію. Це теж знайде своє відображення насамперед у психологічному аспекті гравців. З іншого боку, з'явиться більше шансів проявити себе молоді. Скажімо так: це наше капіталовкладення, проте, як на мене, все ж таки, головне, що футбольне життя в Україні відроджується.