– Чи любите ви Україну?
– Звичайно. Особливо Київ. Я вже всю Україну об'їхав. Звичайно, люблю. Якби не любив, що б мені тут робити? Давно би втік, чи поїхав. Напевно, втік би.
Я не буду, як патріот, бігати у вишиванці. Я просто люблю Україну по-своєму. Не кричу, а роблю. Ми з командою робимо свято для людей, зараз робимо свято для ЗСУ. Просто це не афішується, навіщо про це кричати?
– Маленький тест. «В Україні» чи «на Україні»?
– Мені подобається «в Україні». В Україні чи на Україні – а яка різниця? Лише для політиків. Я у себе на Україні.
Найголовніше – що тут і тут (показує на голову та серце –
прим. «Футбол 24»
). А ось ця хр*нь, коли чіпляються за слова, чи питають, чий Крим, – це не до мене. Я не знаю, що зі мною можуть зробити в Криму, але якщо ти мені таке запитання ставиш (до журналіста –прим. «Футбол 24»)
, то поїхали в Крим.– В український поїдемо.
– Я і не в український поїду. Просто хочу ось цим незрозумілим патріотикам, які люблять ставити питання про Крим… Звісно, він наш, український.
– Ви вважаєте себе українцем, росіянином, киянином?
– Звісно. Якщо я киянин, то зрозуміло, що я – українець. Росіянином я був, коли сюди приїхав. У мене взагалі не було проблем, коли Григорій Михайлович спитав: «Так, ти будеш громадянство змінювати?». Я кажу: «Що за питання таке дурне». От і все. Я народився в Росії, але зараз живу тут, і мені подобається більше, ніж деінде», – розповів Леоненко в інтерв'ю S portarena