Австрія випереджає Україну в таблиці коефіцієнтів, але чи можна сказати, що австрійська Бундесліга сильніше за УПЛ? В минулому сезоні віденський “Рапід” в двох матчах впорався із “Зорею” (3:0 і 3:2) в кваліфікації Ліги Європи. Тепер настала черга “Динамо”. Київському клубу буде протистояти друга команда Австрії “Штурм” Грац.
Австрійська Бундесліга, як і німецька, відомі насамперед відсутністю конкуренції за перше місце. “Баварія” Мюнхен виграє чемпіонат Німеччини десять років поспіль, в Австрії золото в дев’яти сезонах поспіль діставалося команді “Ред Булл Зальцбург”.
“РБЗ” останніми роками регулярно грає в Лізі чемпіонів і заробляє шалені гроші на трансферах. Про інші австрійські команди відомо менше. Що собою представляє “Штурм” Грац? Як він опинився на другому місці? Чи сильніше він за “Динамо”? На ці та інші питання нам відповів Ярослав Лис, спеціаліст з австрійського футболу, який вже кілька років живе в Зальцбурзі і є автором унікального за змістом телеграму-каналу “Christoph und sein Freund” про “Ред Булл”.
– “Зальцбург” виграє чемпіонат Австрії дев’ять років поспіль. Кожного сезону “Ред Булл” продає своїх головних зірок, користуються попитом і головні тренери “биків”, проте вони залишаються недосяжними для конкурентів. Як впливає гегемонія “Зальцбургу” на австрійську Бундеслігу – вона робить її сильніше чи навпаки?
– Впливає лише на інтригу у боротьбі за чемпіонство. В цілому РБ функціонує окремо від загального австрійського футболу. Можна порівняти з сусідньою та більш відомою Бундеслігою – домінування “Баварії” не впливає на появу яскравих і міцних команд.
– Інші команди австрійської Бундесліги намагаються бути схожими на “Зальцбург” чи вони бачать інші шляхи свого розвитку?
– В цілому це важко повторити, бо у “Зальцбурзі” ігрова філософія, система скаутингу гравців та тренерів відлагоджена роками і не змінюється, але спроби авторських проектів хоча б на рівні перших команд за час, за який я проживаю в Австрії, були, але це зазвичай на пару років. Для цього треба фінанси, стабільність у керівництві клубів, хімія між спортдиром та головним тренером, які ідеально підберуть склад під бачення другого. Найбільш успішним прикладом був ЛАСК імені Олівера Ґласнера та Валер’єна Ісмаеля також, але від того за пару років нічого не залишилося. Тому по більшій мірі в Австрії або нема ресурсу, або голови.
– “Штурм” грає за схемою 4-4-2 (ромб) і зустрічає суперників у високому пресингу. В минулому турі Бундесліги він переграв “Зальцбург”. Чи може команда з Грацу перервати домінування “Ред Буллу”, граючи в його стилі?
– Минулий тур абсолютно нічого нового не показав, “Штурм” ледь не кожного року у подібному стилі обігрує «биків», але на дистанції сезону це не має значення. Проте яскраво ілюструє ідеальні умови гри для команди з Грацу. Вертикальність, швидкість переходу з оборони в атаку, агресивність та напор – це чесноти будь-якого достойного колективу, який представляє центральноєвропейську школу футболу.
– “Штурм” прогресує в турнірній таблиці Бундесліги з кожним сезоном. Кампанію 2019/20 команда з Грацу завершила на шостому місці, в позаминулому сезоні вона була третьою, а в минулому другому. За рахунок чого “Штурму” вдалося піднятися на друге місце і чи можлива боротьба в цьому сезоні з РБ за чемпіонство?
– По-перше, у 2020 році у “Штурма” з'явився чудовий головний скаут/спортдир в особі Андреаса Шикера, який запросив тренера з баченням Кріса Ільцера після його невдалого сезону в борговій ямі віденської “Аустрії”. Кілька чудових трансферів, тренер з головою на місці замість феєричного на лавці та в інтерв'ю Нестора Ель Маестро і “Штурм” почав грати на своєму рівні, а не бути найгіршим у чемпіонській шістці (Бундеслігу ділять навпіл після двух кіл змагання – прим.ред.).
Але не треба переоцінювати успіхи “Штурму”. У них реально не було конкурентів за місце найкращого після “Зальцбургу” в Австрії. У віденських грандів свої фінансові проблеми (а в “Рапіда” ще класичне динамівське про тренерів з серцем), а інші банально стріляють собі в ногу як ЛАСК, або трошки недотягують як “Вольфсберг”. Тому рівень “Штурму” вже більше року незмінний, хоча результати на папері стали кращими.
– Тренер Крістіан Ільцер до “Штурму” провів по одному сезону в “Хартберзі”, “Вольфсберзі”, і “Аустрії”. В Граці він починає свій третій сезон. Як Ільцер змінювався з роками і чому йому вдалося зупинитися в “Штурмі” найдовше? Який він тренер – запальний чи спокійний, він мотиватор чи тактик? Чи може ним в майбутньому зацікавитися “Зальцбург” чи клуб німецької Бундесліги?
– Ільцер знайшов спортивного директора, який в нього повірив. На підвищення, принаймні в Австрії, вже нема куди йти. Ільцер – тренер зі своїм чітким баченням гри. Кріс на бровці майже завжди спокійний, мотиватором назвати його на фоні деяких інших персонажів в австрійському футболі важко. Тактик? І так, і ні. Ільцер як Ґласнер, має свою чітку структуру гри (у Ґласнера 3-4-3, у Ільцера 4-4-2 з ромбом), він любить агресивний футбол, неважливо, мова йде про атакувальні дії, оборону чи пресинг, вертикальність у грі, де ширина поля грає лише допоміжну роль, коли треба «розрядити» перенасичений центр поля. Всі його успішні команди (“Хартберґ”, “Вольфсберґ”, “Штурм”) грали саме так. Слід зауважати, що у Ільцера тактичні гнучкість є лише в своїй моделі гри. Він може бути креативним з позиціями футболістів, наприклад поставити опорника на місце десятки, але далеко за межі філософії своєї гри тренер “Штурму” не виходить.
Якщо вам може здатися, що це доволі топорний та фізичний футбол, то я трохи не погоджуюся, адже майже в усіх його командах були гравці з чудовим пасом та креативністю. У нинішньому “Штурмі” це вічно травмована мініатюрна десятка Отар Кітеішвілі та працьовитий і технічний вінгер, якого Ільцер у Відні у віці 23 (!) років відкопав у дублі “Аустрії” та забрав до Грацу. Це Манпріт Саркарія.
Усе це в купі робить наче робить його достойним кандидатом під редбуллівський футбол, проте в них своя екосистема і вони давно вже не беруть нікого зі сторони якщо говорити про внутрішню австрійську кухню.
– Як сказав капітан “Штурму” Штефан Хірлендер в інтерв'ю “Der Standard”, його команда – аутсайдер в протистоянні з “Динамо”. Чи справді віце-чемпіон України в своєму нинішньому стані сильніше за “Штурм”? Які в цілому в Австрії очікування від матчу з “Динамо”?
– Я думаю, що це був скоріше комплімент. Австрійський та український чемпіонати приблизно рівні за рівнем гри, принаймні на початок 2022 року. Очікую важке протистояння, як у “Динамо” було з “Фенербахче”. Щодо загального фону, то вболівальники “Штурму” може і марять ЛЧ-кампанією десь 20-річної давнини, але минулорічна ЛЄ показала, що без досвіду та лави запасних можна показувати лише цікаву гру, а не давати результат проти сильних команд з інших країн (“Штурм” зайняв останнє місце в своїй групі Ліги Європи – прим.ред.).
– Хто головне зірка “Штурму”, якого футболіста киянам варто остерігатися найбільше?
– Без варіантів, «новий Ерлінг Голанд» австрійського чемпіонату, 19-річний данський нападник Расмус Хойлунд. Попри свій юний вік, має пристойні габарити, швидкість та гнучкість, чим нагадує зіркового скандинава. Ідеальна заміна для Келвіна Єбоа, який взимку відправився до “Дженоа”, і потенційно куди крутіший футболіст.
– Як треба зіграти “Динамо”, щоб перемогти “Штурм”?
– Приблизно так само, як з турками. Краще не грати проти австрійців першим номером і самим чекати на помилку, наприклад, від воротаря Йорга Зібенхандля, він може. Контратаки “Штурму” можуть стати великою проблемою. Також слід відпрацювати вихід з-під пресингу, бажано флангами, аби розтягнути компактність структури “чорно-білих”.
– Ваші очікування і прогноз на протистояння “Динамо” зі “Штурмом”.
– Не здивуюся, якщо для виходу у наступний раунд переможець заб'є лише на один гол більше у двоматчевому протистоянні. Якщо Луческу фізично ідеально підготує команду, а його тактична та стратегічна мудрість будуть на висоті, то у “Динамо” непогані шанси на прохід, але цей суперник поважче за “Фенербахче”, тому готуватися треба дуже серйозно та ретельно. Шанс Штурму – перевага домашньої гри, вміння швидко добувати перевагу і втримувати її, їх темп та стиль гри не дадуть киянам розслабитися. З мінусів австрійців – коротка лава запасних і травми найкращого гравця минулого сезону Якоба Янчера та вже згаданого вище Кітеішвілі.
Борис Сорокін