Екс-нападник «біло-синіх» Віктор Хлус погоджується із цим твердженням, проте має сумніви стосовно виходу команди Мірчі Луческу у груповий етап Ліги чемпіонів. Легенда запевняє – Штурм неодмінно треба проходити.
– Ми маємо бути задоволені цим результатом. При такій грі – перемога 1:0 є відмінним підсумком, – каже Віктор Іванович.
– З естетичної точки зору гра вам сподобалася?
– Сучасний футбол має вищі вимоги. Він потребує більшого руху, інтенсивнішого ведення гри, активнішого створення небезпечних моментів. Один удар і, як наслідок, один гол – це лише випадок. Цього занадто мало. Для того, щоб впевнено перемагати на такому рівні, треба ще до перерви створювати по 5-6 моментів. А так, що ми побачили? Гру без моментів.
– Чи може слугувати виправданням той факт, що Динамо тільки втягується у сезон і проводить свої номінально домашні поєдинки у Польщі?
– Не думаю, шо це має таке важливе значення. Звичайно, відмазки шукати можна. Погляньте на провідні клуби Європи. Хіба Реал, Ліверпуль та Челсі надають значення тому, де вони грають? І вдома, і на виїзді намагаються діяти першим номером. До цього рівня треба прагнути. Суддівські помилки мінімізовані завдяки VAR. Це у мої часи могли по два пенальті за тайм не призначити.
– У 1981-му ви грали проти Аустрії в 1/8 фіналу Кубка чемпіонів. Перший матч Динамо теж виграло 1:0, а єдиний гол Андрій Баль забив, як і Караваєв вчора – у середині першого тайму. Щоправда, тоді ви перемогли на виїзді.
– У мене навіть запис цього матчу є. За результатом вони схожі, проте кількість створених моментів навіть порівнювати не варто. Ми увесь час атакували, дуже багато атак організували і могли забивати більше. Не знаю, чому зараз ми сповідуємо більш захисний футбол. Можливо, такі вимоги часу.
– Вам, як нападнику у минулому, не боляче спостерігати за лінією нападу Динамо?
– Скажу вам відверто. Ставлю себе на місце Артема Бєсєдіна і повністю розумію його. Бєсєдіну дуже непросто грати в таких умовах. Він перебуває наодинці, без підтримки. Коли команда атакує, мінімум три нападники повинні діяти на вістрі. Звичайно, при обороні один сідає… Артему вкрай складно, адже він має поборотися за м’яч, зіграти у відборі. Це виснажує і забирає чимало сил.
– Фактор Олександра Караваєва стає ключовим у другому матчі поспіль. Приємна несподіванка?
– Однозначно. Людина корисна на усіх позиціях і виконує визначальну роль у двох поєдинках. Забити два вирішальні голи у двох матчах… Це космос!
– Окрім очевидного героя, можете виокремити ще когось зі складу «біло-синіх»?
– Динамо завжди вирізнялося індивідуальностями, кількома футболістами високого рівня, заради яких на стадіон приходили вболівальники. Зараз такого очевидного фаворита немає. Інколи виблискує Караваєв, інколи виблискує Циганков, деколи – Бущан. Та у цілому, по сезону, я не можу сказати, що у нас є паровоз, який тягне команду за собою.
– На вашу думку, Мірча Луческу витискає максимум з цього складу?
– Луческу – досвідчений та мудрий тренер. І він робить все, щоб наявні футболісти виконували 100 відсотків своєї роботи і досягали результату. У нас не може якийсь виконавець грати у пів сили. Клас команди зараз низький у тому плані, що всі діють на максимумі. Запасу міцності у гравців взагалі немає.
– Моделюючи майбутній двобій у Граці, можна зробити висновок, що Динамо має проходити цього суперника?
– Тут навіть сумнівів бути не може. Жодних. Якщо ми вже й цю команду не пройдемо, то далі нам робити нічого. Бачили, як у паралельному матчі Бенфіка з легкістю впоралася з Мітьюлландом? Якщо ж ми повзком проходитимемо таких суперників… Нам з Фенербахче вже пощастило – у турків дуже класна команда. Ну пощастить ще раз. Але ж не може команді постійно так фартити.
– Потенційний прохід Бенфіки – це диво?
– Прохід Штурму – буденне явище. Їх треба перемагати із запасом. А от перемога у протистоянні з Бенфікою – так, це буде диво.