Навряд півроку тому ці хлопці могли розраховувати на подібні серпневі подарунки…
Аби вижити в умовах жахливої війни, розв’язаної нелюдем-сусідом, український футбол має адаптуватись до нових реалій, одною з яких став масовий відтік іноземних гравців. І старих варягів свіжими не заміниш – не той це випадок. А отже треба розраховувати на власні резерви, прискорюючи професійне дорослішання молоді і надаючи їй можливості, на які вчорашнім дублерам за інших обставин нині було б годі сподіватись.
Хто ж із представників нового покоління в першу чергу має скористатися неочікуваним шансом, наданим рідним клубом?
Денис НАГНОЙНИЙ, 20 років
Захисник «Зорі»
Так, легкий, позбавлений значних габаритів футболіст, який діяв на вістрі луганських атак у четверговій грі з румунською «Університатею» і зрештою забив вирішальний гол, у ростері «Зорі» значиться як захисник. Це не помилка. На юнацькому рівні Денис дійсно виступав у обороні. Та й не тільки там. Коли минулої осені двічі виходив на заміну в іграх УПЛ – закривав позицію опорника.
Одначе те, що хлопець із різноплановими навичками може бути надзвичайно корисним біля чужих воріт, стало зрозуміло не сьогодні, адже в семи завершальних турах 2021 року Нагнойний забив за юнацький склад «Зорі» дев’ять м’ячів!
На літніх зборах 20-річний футболіст, який має гарну швидкість, відчуття моменту і щільний удар з правої ноги, встиг вразити нідерландського наставника команди Патріка ван Леувена. Недаремно в першому матчі сезону той довірив місце в основі саме Нагнойному, а, наприклад, не досвідченому Денису Безбородьку.
Вочевидь, якби в команді залишились її іранські нападники Аллах’яр Саядманеш і Захеді Шахаб, дебюту в «основі» Денису довелося б чекати довго, але нинішня ситуація малює перед молодим універсалом привабливі перспективи.
Олексій КАЩУК, 22 роки
Вінгер «Шахтаря»
Поза всяким сумнівом чемпіон світу-2019 у складі молодіжної збірної України не знадобився б «Шахтарю» цієї осені, якби не прощання з цілою низкою легіонерів, які минулого сезону формували атакувальний потенціал гірників. Мова про Педріньо, Тете, Соломона, Фернандо і, звичайно, Давіда Нереса.
Так, стрімкий, технічний, завжди націлений на ворота Кащук має досвід виступів у Прем’єр-лізі, але – у складі «Маріуполя», за який він відіграв на правах оренди два з половиною роки. А в березні Олексій взагалі влаштувався в Азербайджані, де протягом трьох місяців допомагав місцевому «Сабаху». Щодо рідного «Шахтаря», то його кольори вінгер захищав виключно на юнацькому рівні…
Проте новий керманич гірників Ігор Йовичевич, схоже, на Олексія по-справжньому розраховує, звично використовуючи його на правому фланзі атаки. Подальша доля футболіста залежатиме від його сміливості й наполегливості. Якщо не зараз, то коли?
Юрій КОЗИРЕНКО, 22 роки
Атакувальний півзахисник «Ворскли»
Цей невеличкий на зріст, міцно збитий хлопчина є вихованцем київського «Динамо», за яке свого часу грав у Юнацькій лізі УЄФА. Не сподіваючись пробитися в основну команду «біло-синіх» і вирушивши до Полтави за ігровою практикою, Юрій не зміг закріпитися й там, встигнувши провести в УПЛ лише дев’ять матчів.
Потім були оренди до «Гірника-Спорт» і білоруської «Іслочі», аж поки «Ворскла» не згадала про свого «моторчика», який може з однаковою ефективністю діяти в центрі та на фланзі, має неабияке гольове чуття і здатен гарно прикластися з лівої.
Звісно, якби Полтаву не залишив бразилець Рангел, якби в ній все ще феєрили люксембурзькі брати Тіллі, шансів проявити себе в команді Віктора Скрипника у Козиренка було б небагато. Але тепер, коли досвідчені конкуренти поїхали, Юрій цілком може стати не просто гравцем «основи», а й одним із лідерів «Ворскли». Ефектні гол з асистом у матчі проти шведського АІКа є тому гарним доказом.
Олег ОЧЕРЕТЬКО, 19 років
Півзахисник «Шахтаря»
Ще один представник донецької школи, якому навряд щось світило в «Шахтарі» за присутності тих таки Педріньо, Тете, Соломона, Маркоса Антоніо. На кшталт Кащуку, Очеретько – технічний, настирний наділений справжнім бойовим характером хавбек – вже встиг привернути до себе увагу фахівців. Але, залишаючись гірником, він також мав змогу демонструвати свої якості лише в «Маріуполі» та молодіжній збірній.
Юнацька ліга УЄФА, першість U19 – далі цих турнірів у «Шахтарі» Очеретько не пішов. І з великою долею вірогідності можна було прогнозувати, що й наступний сезон Олег проведе в оренді – в «Маріуполі» чи десь в іншому місці. Але втрутилися обставини…
Наразі у спарингах проти клубів із Нідерландів Очеретько грає регулярно і виглядає впевнено. Ворота «Фортуни» він вразив, взявши на себе гру у чужому карному майданчику і чітко спрямувавши м’яча у дальній кут. Залишається лише продовжувати в тому ж дусі.
Владислав ВАНАТ, 20 років
Нападник «Динамо»
Аванси цьому бомбардиру роздають давно і наполегливо. Ще б пак, 26 голів у 26 матчах першості-2020/21 (U19) багато про що говорять. Індивідуальна майстерність, швидкісні характеристики, холоднокровність на завершальній стадії – все це у Ваната є, і залишалося лише дочекатись, коли хлопець зможе викласти свої вагомі козирі у дорослій грі.
Оренда до одеського «Чорноморця» з одного боку підтвердила неабиякий атакувальний хист Владислава, а з іншого показала, що процес його адаптації до футболу УПЛ стрімким не вийде. Отримати ж достатньо часу в «Динамо» з його максимальними цілями і відсутністю права на помилки тим більше виглядало справою проблематичною.
Але Мірча Луческу в нападника вірить, продовжуючи надавати йому шанс за шансом. І зараз, коли Київ залишили вінгери Карлос Де Пена та Беньямин Вербич, використання Ваната на фланзі є чудовою опцією як для команди, так і для самого футболіста. Так, наразі Влад є гравцем заміни, але саме він вийшов замість травмованого словенця в Стамбулі – в надважкому бою з «Фенербахче». Вийшов і не здувся.
Наближується старт Прем’єр-ліги, яка надасть тренерам ще більший простір для маневру. У Ваната, так само як і в інших наших молодих талантів, з’являться нові можливості. Хто поставиться до подарунку долі дбайливо і з усією відповідальністю, той і перейде на новий рівень.
Костянтин ПАТКЕВИЧ, «Футбольний клуб»