- Олександре, з початком повномасштабної війни в Україні ви пішли у київську територіальну оборону. Чим зараз займаєтесь?
– Я у Збройних Силах України.
- Встигаєте стежити за подіями в українському футболі?
- Коли є час, вечорами дивлюся. Але так, щоб стежити детально за переходами – ні, навіть нічого про це не знаю.
- Матчі збірної України у червні дивилися?
- Так, звісно, на збірну час знаходив.
– Чого не вистачило нашій команді для виходу на Чемпіонат світу?
- Було дуже мало часу на підготовку до матчу із Уельсом. Хлопцям було дуже тяжко. Коли пройшли шотландці, вся країна вже говорила, що ми повинні легко проходити Уельс. Але це не такий і простий суперник. Тим більше ми грали на виїзді.
Якби було на два дні більше між матчами з Шотландією та Уельсом, гадаю, що пацани відновилися б. Окрім того, під час матчу йшов дощ.
- Вже цього місяця стартує чемпіонат України. Як вважаєте, чи можна проводити матчі на території нашої країни?
- Це рішення ухвалювалося не без відома Президента України та людей з Української асоціації футболу. Не можу нічого сказати, це у їхній компетенції.
– Практично всі легіонери українських клубів залишили нашу країну після початку повномасштабної війни. Який чемпіонат на нас чекає?
- З'явився добрий шанс для молодих українських футболістів заявити про себе. Зараз перед ними відкриваються великі можливості грати у топ-клубах, виявляти себе у Лізі чемпіонів.
- Після нашої перемоги у війні плануєте повернутись до футбольної діяльності?
- Не знаю. Давайте спочатку виграємо війну, а потім вирішуватимемо.