Але якщо говорити винятково про динамівський «поступ» у кваліфікації нинішньої Ліги чемпіонів, то першим напрошується такий висновок: що складніше, то простіше. А про інші висновки читайте нижче.
Гру в основний час динамівці програли
Не начисто, але все ж таки. Вже з перших хвилин матчу склалося стійке враження, що господарі діяли гостріше, швидше та ефективніше. Так, вони теж були далеко не безгрішні в захисті і в середній лінії особливо (провали в центрі поля були видно неозброєним поглядом), так, свої моменти для взяття воріт мали і гості, але якщо говорити в цілому, «Штурм» заслужив на перемогу в перші дев'яносто хвилин гри.
Чому «Динамо» так непереконливо виглядало у першій частині поєдинку? Точну відповідь на це запитання знає, хіба що, Луческу. Хоча, мені здається, і він не знає напевно. Очевидно, що основну причину можна і потрібно шукати в зім'ятій (м'яко кажучи) міжсезонній підготовці. Й розбалансованому складі. До того ж, незважаючи на відсутність належного досвіду гри на такому рівні, та й майстерності, чого там, віце-чемпіон Австрії перевершив нашого віце-чемпіона у фізиці. Однак, наголошую, це стосується винятково основного часу.
Ну і, звичайно, обов'язково треба говорити про індивідуальні помилки нашої оборони. Забарний ще недавно здавався справжнім велетнем, на якого претендують ледве не всі топ-клуби АПЛ. Але за фактом Іллі ще треба рости й рости. Не кажучи про його колег із захисту. На цей раз – Сироту.
Бесєдін – найслабша ланка нинішнього Динамо
Не хочеться говорити надмірну та невдячну фразу – «з Бесєдіним у складі динамівці грають апріорі вдесятьох», але щось у ній справді є. Я розумію, що Луческу ставить на вістря атаки саме Артема не від хорошого життя. Але все одно очевидно, що хлопець не тягне, у нього зараз не йде гра. Крім того, що не йде там, де і належить, тобто в нападі, у конкретному матчі він ще й «привіз» гол після своєї дикої обрізки у центрі поля.
Може, є сенс спробувати в нападі когось молодшого? Чи в черговий раз зробити ставку на Гармаша?
Віті треба увійти
Циганков – безперечний герой поєдинку. Його вимушена відсутність відчувалася й у першій грі. А в другій саме Віктор зробив різницю. Причому показово, що динамівський лідер, як і його партнери, розквітнув саме в другій частині гри. У основний час дії Циганкова навряд можна назвати видатними. Але ось у потрібний час вистрілив саме він: у його активі гол плюс пас. Завдяки діям свого віце-капітана «Динамо» і здобуло таку необхідну – і для себе, і для таблиці коефіцієнтів – перемогу. У складі господарів такого гравця не було.
Вкотре хочеться процитувати президента віце-чемпіонів Австрії, який сказав відразу після жеребкування, що протистояння «Штурму» та «Динамо» – це «поєдинок Давида та Голіафа». Цілком можливо, що бос «чорно-білих» вже тоді готував про всяк випадок (тобто поразки) «запасний аеродром». Але суті це не змінює. З погляду досвіду виступу в єврокубках «біло-сині» набагато вище за «чорно-білих».
Саме динамівський досвід та спокій в овертаймі дозволили команді додати, переламати гру, тоді як гравці «Штурму» надмірно метушилися і нервували.
Динамівці певний час мали на одного гравця більше у поєдинку у відповідь з «Фенербахче» після вилучення Юксека, що дозволило їм дотиснути суперника в овертаймі. У матчі проти «Штурму» ситуація повторилася. Щоправда, вилучення Саркарії відбулося вже на 105 хвилині, коли рахунок зрівнявся. Проте саме після вилучення Циганков забив переможний м'яч.
Бенфіка – лакмусовий папірець нинішнього Динамо
Складається стійке враження, що «Динамо» проходило своїх суперників за другим та третім кваліфайн раундами чемпіонської Ліги не завдяки, а всупереч. Як було сказано вище, без мук та пригод перемоги у нас просто не виходить.
З іншого боку, треба сказати, що хоч динамівські опоненти і були не боязкого десятку, а дуже гідні та кваліфіковані (особливо віце-чемпіон Туреччини), все ж таки можу сказати, що наступний, останній суперник киян на шляху до групи ЛЧ – іншого поля ягода. «Бенфіка» - сильніший, більш майстерний, досвідченіший опонент.
І це визначення – не лише в порівнянні з «Фенербахче» та «Штурмом», а й у порівнянні з «Динамо». Лісабонська команда виявилася сильнішою за київську минулого сезону ЛЧ, коли суперники грали в одній групі. З того часу, на мій погляд, «орли» стали ще сильнішими, а от «Динамо» зі зрозумілих причин ослабло.
Тим не менш, команда Луческу вже двічі довела, що вона може знаходити внутрішні резерви і додавати в потрібний момент. Цілком можливо, що і цього разу все вирішиться в овертаймі. І на нашу користь.
Хоча, повторюся, з такими складнощами, що чекають у майбутній грі з «Бенфікою», динамівцям цього сезону ще не доводилося стикатися.
От і подивимося, на що справді здатне нинішнє «Динамо».