Проти «Фенербахче» Артем нічого не показав, а у матчі проти «Штурму» став одним із винуватців пропущеного голу у власні ворота, коли втратив м’яч у середині поля. У першому матчі проти «Бенфіки» Бесєдіна не було видно на полі.
Не потрібно різати з плеча. Насправді, відсутність забитих м’ячів та не ефективна гра Артема мають своє пояснення. Точно не потрібно робити із виступів Артема трагедії. Він і так досяг дуже багато.
Рік без офіційних матчів
Бесєдін отримав важку травму на Євро-2020 у матчі проти Швеції. Після чого рік був поза грою. Повернувся вже у 2022 році під час зимових зборів «Динамо». Це була тільки фінальна стадія реабілітації. Друга частина сезону не відбулася через початок війни. Артем у квітні-травні мав тільки можливість грати у благодійних матчах. Причому кількість їх не була великою. Це більше виставкові ігри з бажанням зібрати гроші для України.
Вже тоді було помітно, що він не готовий фізично та ще повністю не відновився.. На стикові матчі на чемпіонат світу та ігри Ліги націй у складі збірної України Бесєдін не попав. Олександр Петраков обрав інших гравців для цих матчів.
За рік без офіційних матчів Бесєдін втратив всю свою ігрову форму та повністю не відійшов після важкої травми. Зрозуміло, що потрібен час, щоб знову відчути ігровий тонус. Фізично йому потрібно було набирати все із початку.
Пропустивши першу часту через серйозні проблеми зі здоров'ям, а у другій частині не маючи офіційних ігор, Бесєдін просто не міг підійти до матчів кваліфікації ЛЧ у хорошій формі. Восени гра нападника стане кращою. Потрібен час.
Безальтернативність
Можна скільки завгодно висловлювати незадоволення грою Бесєдіна, але кращого гравця на позицію форварда у Луческу немає.
За останні 2-3 роки «Динамо» не виходило на трансферний ринок з бажанням посилення атаки. Було спроба за часів роботи Олександра Хацкевича, коли підписали іспанця Франа Соля. За іспанця заплатили 3.5 млн євро. Нічого хорошого з цього не вийшло. Соль не зміг заграти в Україні, ні за Хацкевича, ні за Михайличенка, ні за Луческу. Зараз добуває свій «жирний контракт» із «Динамо» в Іспанії. Десь близьким до форварда можна назвати Жерсона Родрігеса, за якого заплатили 2 мільйони євро. Але люксембуржець мав конфлікти з двома останніми тренерами «Динамо» та грає вже другий сезон по орендах.
Мораль дуже проста: за маленькі гроші не купиш сильного, забивного форварда. Якісний нападник буде коштувати від 7-8 млн євро та повинен мати хороші особисті умови. Така опція для «Динамо» виглядала нереалістичною до війни.
Тому змушені спиратися на власну школу, наявних гравців. З них всіх саме Артем Бесєдін виглядає найкраще. У Супряги постійні проблеми зі здоров'ям та не зрозуміла мотивація грати за «Динамо». Назарій Русин так і не зміг приглянутися Луческу. Євген Ісаєнко вище «Колоса» поки не сягнув. Сподіватися, що Влад Ванат у 20 років після оренди до Одеси буде виносити «Бенфіку», поки не приходиться. Основний форвард молодіжної команди Кирило Петров теж поїхав набиратися досвіду в Ковалівку. Тому нічого не залишається, як знову і знову ставити Бесєдіна до стартового складу. Розбавляючи його вихід в основі Денисом Гармашем та сподіваючись на прогрес та швидке дорослішання Ваната.
Проблеми півзахисту
«Покажи мені свій півзахист, а я скажу, яка у тебе команда» Це вислів характеризує невисокий потенціал середини поля «Динамо». Граючи під нападником, Віталій Буяльський більше славиться своїм вміння знайти помилку суперника, роботою у пресингу, вмінням знайти свій момент, але Віталій ніколи не був креативним півзахисником, плеймейкером, піднощиком снарядів. Якихось асистів від нього форвардам особливо чекати не потрібно. В цій всій історії Бесєдін більше відволікає захисників своєю працездатністю та дає можливість знаходити вільні зони для Буяльського, який забиває свої голи. Артем десь жертвує собою для успіху інших. Напевно, що в цьому і проблема в збірній України, де грають інші футболісти на цій позиції, а не Віталій.
На флангах теж не все просто. Циганков не тільки асистує, але і намагається сам брати на себе гру та завершити момент. На протилежному фланзі зараз взагалі нікого немає. За часів Карлоса Де Пени нападнику було простіше. Бо уругваєць намагався створювати для форварда. Зараз же, коли кияни залишилися без лівого півзахисника, то для нападника великої допомоги від середині поля немає. Ніяк не можна сказати, що Бесєдін розтринькує чи не реалізовує свої моменти. У нього їх просто майже немає. Індивідуальна майстерність не дозволяє багато створювати самому собі. Я впевнений у тому, що якби Артем грав у довоєнному «Шахтарі», то забивав би більше, бо мав би підтримку середини поля та більшу можливість вразити ворота суперників.
Бесєдін ніколи не був сильним нападником
Можна вимагати чи чекати від Бесєдіна обіграшу суперників один в один, бразильської техніки, спринтерських ривків, ударів у стилі Ібрагімовича, чи надзвичайного гольового чуття, але це тільки проблеми вболівальників, експертів та журналістів.
Артем ніколи не мав надзвичайних якостей форварда. Він усе своє брав працездатністю. Особливо це відчувається на контрасті міжнародних матчів. Я не пригадую, щоб Артем забивав сильним командам в ЛЧ чи ЛЄ, або навіть в УПЛ «Шахтарю». Так само за національну команду. Тільки гол у ворота фінів у відборі до чемпіонату світу-2018.
Не вистачає майстерності, класу, щоб бути ефективним та результативним на такому рівні. Інша справа УПЛ. Тут Артем може розраховувати на свої 10-12 м'ячів кожного сезону, бо рівень суперників нижче та клас гравців «Динамо» високий. Це дуже хороший показник для сьогоднішніх реалій українського чемпіонату. Тому Луческу нічого не вигадує. Мірча обирає стабільність. Де нападник точно виконає величезний об’єм чорнової роботи, але не буде суперрезультативним в атаці.
Бесєдін – це нападник, який може бути ефективним на рівні УПЛ. Це не проблема тільки одного Артема. Міжнародні матчі показують, що багато хто зі складу «Динамо» не тягне на міжнародному рівні. Просто чомусь дістається тільки форварду. В Києві завжди були хороші традиції нападників. Могло не бути захисту, півзахисту, а от хтось цікавий попереду обов’язково мав бути.
Луческу виходить із малого. Якщо гравець може приносити користь на рівні УПЛ, то від цього потрібно відштовхуватися. Це краще, ніж якісь перспективи.
Артем за своєю природою психологічно стійкий. Свого часу Сергій Ребров давав шанси у першій команді Бесєдіну та Яремчуку. Менш талановитий ментально зміг витримати цей рівень, а Роман ледве не завершив із футболом. Психологічна стійкість дозволяє Артему спокійно сприймати всі свої невдачі, критику та виконувати тренерські установки. Свого часу це не змогли зробити ті ж Яремчук чи Русин. Стійкості дуже не вистачає Супрязі. Тому всі вони десь збоку, а грає Бесєдін.
Можна нарікати на гру Циганкова чи Шапаренка. Ці футболісти виділялися на юнацькому та молодіжному рівні. Їх уже тоді називали потенційними зірками українського футболу та пророкували велике майбутнє. Обидва мали таланти, потенціал. У Бесєдіна такого ніколи не було. Особливих талантів у нього не було. Він все бере тільки завдяки самовіддачі. Витискає зі своїх можливостей максимум. Тому не потрібно пред’являти завищених вимог до його гри. Не стріляйте у піаніста, він грає, як вміє.
Cергій ТИЩЕНКО
«Динамо» може отримати новий дизайн форми – у схожому комплекті кияни громили московський «Спартак»